Читання книг — це розмова з найкращими людьми минулих часів, і це така розмова коли вони повідомляють нам тільки кращі думки. Рене Декарт
Найкраща освіта — це читання. Якщо у Вас не вистачає грошей на освіту — читайте. Не можете зрозуміти самих себе — відкривайте книгу, адже всі життєві ситуації в кращих традиціях вже описали класики. Хороша книга, як мудрий порадник, непомітно змінює на краще думки, додає терпимості по відношенню до інших людей, а через відсутністьвласних думок дає можливість подумати чужі, але найкращі.
Як читає Європа? (Ні, вона не зразок і вже не твердий приклад для наслідування для країн, що розвиваються, але все ж старенька недалеко від нас і справи в них йдуть трохи краще). Загальної тенденції для всього Заходу немає, але ми можемо спробувати взяти найкраще. Приміром Німеччина, яка на шахівниці Європи одна з найактивніших та найвпливовіших гравців, — не є недосяжним ідеалом, але їх культура читання в корені відрізняється від нашої. Почну з преси і скажу відразу, що регіональні газети в Німеччині жителі відповідних Федеративних Земель отримають безкоштовно і кладуть поруч зі сніданком на стіл. Варто зауважити, що читачі німецької преси в основному середнього віку і старше. Відразу напрошується висновок про те, що це через комп’ютеризацію та гаджети, за допомогою яких воліє читати молодь. Але це не так. Хлопці та дівчата у Німеччині більше полюбляють друковану книгу аніж електронну і, між іншим, постійно відвідують книжкові магазини і бібліотеки (останні у нас ніби доживають свої дні, але ж кого зацікавиш сирим морозильником і відсутністю новинок? З яких, до слова, часто починає читати підростаюче покоління). У Німеччині немає родинної культури читання (як це було у нас під час Радянського Союзу, коли читало майже 90% населення), просто німці –суспільство, що читає і їх діточки не декламували на табуреті Гете на пам’ять як ми — Єсеніна.
Як у країнах Європи читають книжки за даними Eurostat
Країна Частка людей, які прочитали хоча б одну книгу протягом останніх 12 місяців,%
Швеція 83,5
Фінляндія 79,5
Чехія 78,5
Естонія 74,3
Австрія 74,3
Словаччина 73,5
Данія 73,0
Латвія 71,5
Литва 66,0
Бельгія 66,0
Словенія 65,0
Угорщина 61,5
Іспанія 60,5
Польща 60,5
Кіпр 54,0
Хорватія 53,0
Болгарія 52,0
Греція 50,5
Італія 47,5
Португалія 41,5
В Україні ж зараз активно читають майже 50% населення (деякий відсоток нечитаючих можна пояснити ситуацією в школах, де, приміром, історію Майстра і Маргарити пояснюють як зразок чистої і вічної любові і де примудряються нудно викладати захоплюючу літературу, перетворюючи її в одне з тяжких випробувань). Стандартно більш активно читають студенти і ті, хто вчилися (завжди в деяких верствах населення читають більше, а в деяких — менше — це не змінюється). Найчастіше молоді люди в Україні самі «приходять» до того, що читання — це чудовий метод «наповнювати» себе і радіють можливості багато чого знайти в домашніх бібліотеках бабусь і дідусів, де акуратними рядами стоять однотонні серії виданих у радянський час авторів.
За даними продавців деяких книжкових магазинів столиці, за нестабільної ситуації у країні більшим попитом користуються езотерика та гороскопи. За їх словами, таким чином містяни хочуть зарадити ситуації, що склалася. Найбільше читачі столиці купують новинки літератури, романи, містику, фентезі, українську сучасну літературу та книги, за мотивами яких знято кіноновинки. «На вибір пересічного українського читача сильно впливає реклама. Добре розпіарена література купується найкраще» — зазначає менеджер відділу закупки одного зі столичних книжкових магазинів Олександр. За цим самим принципом, після смерті Маркеса та Нестайко певний час їх книжки розкуповувалися інтенсивніше, але потім знову відбувся спад.
За даними іншої мережі книжкових магазинів, молодь добре читає класику російською мовою. Що ж до ексклюзивного читача, який підходитьдо підбору літератури з власним смаком, цікавиться більш нетривіальним чтивом, то це 1 – 2 людини за місяць ( у загальному магазин відвідує більше 150 тисяч клієнтів).
Найбільш улюбленими видавництвами є «Книжковий клуб», «Фоліо», «Темпора», «Махаон», «Абабагаламага» та «Видавництво Лева».
Отже, попередні покоління читали набагато більше ніж молодь зараз. Чи означає це, що ми стаємо дурніші? Є ймовірність, що ні, адже якщо говорити про інформованість, то, в деяких моментах ми дамо фору нашим батькам. Ми отримуємо масу різнопланової інформації, зараз багато її надходить із телевізора. Але, з іншого боку, це ж все одно що їсти з корита, де без розбору перемішані недоїдене пюрета шкірки від яблук. Купа уривчастої і епізодичної інформації не дає того ефекту, який назавжди залишає прочитана книга. Звичайно, читати хорошу літературу — це не все, справжній результат з’являється від її сприйняття, обдумування, розуміння, — це все — справжня, висока культура читання. Але для початку давайте просто почнемо читати.
Якубенко Анастасія для журналу Україна