З Луценка роблять народного героя — Доній

Апрель 22 16:30 2013

Олесь Доній фото

Олесь Доній

Позафракційний нардеп Олесь Доній розповів про те, як звільнення Юрія Луценка змінить стан справ у опозиції, чи є вихід з парламентської кризи та скільки ще депутатів може покинути «Батьківщину».

Щодо Юрія Луценка. Очевидно, що він звільнений не стільки завдяки внутрішньополітичному тиску, скільки завдяки зовнішньому тиску. Дипломати, політики західного світу неодноразово підкреслювали, що найбільшою зараз перешкодою для євроінтеграції України є саме вибіркове судочинство.

Так от, якщо політична євроінтеграція Януковича та його команду насправді не дуже цікавить, то перешкоди на шляху економічної інтеграції стали реальною проблемою для тих економічних сил, представником інтересів яких є Віктор Янукович. Це великий капітал, олігархат й зокрема конкретні бізнес-структури, які зацікавлені не лише в європейських кредитах, а й в доступі до додаткових ринків. І в цьому плані вони не хотіли б бути заручниками долі кількох політв’язнів. Ще раз кажу: через те, що Юлія Тимошенко – це питання безпеки для Віктора Януковича, то єдиною можливістю для поступок було звільнення Юрія Луценко. Що власне й було здійснено.

Тому це крок достатньо прогнозований, але це не зменшує радості від звільнення Юрія Луценко. Я абсолютно впевнений, що він сидів незаконно, сидів внаслідок політичної розправи і ніякого відношення до права його перебування за ґратами не мало.

Яку роль відіграватиме Луценко в українській політиці? Він підсилить опозицію, чи навпаки його звільнення призведе до розколу в опозиційному тріумвіраті?

Олесь Доній: Безперечно підсилить. За два дні до того, як Луценка випустили, я ходив до нього на судові слухання і ми мали можливість поспілкуватися. Скажу, що він з користю для себе провів ці два роки. Як не дивно, вони сприяли його інтелектуальному збагаченню. Він й до того мав швидке і гостре мислення, а зараз ще й багаж знань. Крім того, він багато чого переосмислив, очевидно, що він провів роботу над помилками. Тому, безперечно, він підсилить опозицію, тим більше, що він заявив, що працюватиме на єднання опозиційних сил.

До того ж він озвучив цікаві думки щодо опозиції: про необхідність створення спільних об’єднавчих структур у Верховній Раді та за межами парламенту. Тобто тепер його авторитет сприятиме тому, що очевидні речі для єднання всіх опозиційних сил митимуть більше шансів на втілення.

Чи можна говорити зараз про кризу всередині опозиції?

Олесь Доній: Я не хотів би сильно критикувати опозиційні сили, до яких я сам належу. Але я завжди вважав, що після кожної акції потрібно проводити роботу над помилками. Потрібно аналізувати, що було зроблено добре, а що – не дуже. Інакше не буде поступу в перед. Тобто, якщо не аналізувати помилки, то не можна буде їх виправити.

Мені здається, що опозиція має великий плюс зараз. Це налагодження співпраці між трьома політичними силами. Нагадаю, що напередодні виборів цієї співпраці не було і, нажаль, мало місце змагання по мажоритарних округах між кандидатами від різних опозиційних сил. Зараз така співпраця налагодилася. І це величезний плюс, якого ми не можемо не помічати. Це вже успіх.

Чого тоді не вистачає?

Олесь Доній: Це певні організаційні моменти. Мають бути спільні структури у Верховній Раді, бо переговори — це справа не лише трьох лідерів фракцій. Потрібно узгоджувати винесення рішень, інакше дії будуть непрозорі, незрозумілі. Тому має існувати спільний орган, куди б увійшли всі депутати від «Батьківщини», УДАРу, «Свободи» й позафракційні депутати-опозиціонери.

Друге. Я казав, що треба створити об’єднавчі структури за межами Верховної Ради, куди б увійшли не лише представники парламентських партій, а й представники менших позапарламентських структур, представники громадських рухів і громадяни, які не входять ні до яких партій та громадських об’єднань, але опозиційні до режиму (таких у нас більшість). Тобто опозиційна діяльність не повинна скукожуватись лише до меж членів опозиційних партій. Це помилка. Це шлях на зменшення опозиційної сили, а треба навпаки її збільшувати.

Так само повинен існувати спільний штаб с громадськими об’єднаннями, громадськими активістами, якого поки що немає.

Окрім діяльності має ще бути елемент очищення. Бо якщо опозиція не буде демонструвати, що вона на голову чесніша, чистіша аніж влада, то вона не отримає довіру. Я вже приводив приклад. Не годиться збирати підписи за відставку Генпрокурора й голови Верховної Ради, а потім їх ховати. Це дає підставу говорити про домовленості. Очевидно, що після таких дій керівництва опозиції люди будуть думати, а чи варто виходити на вулицю за демократію, якщо головні репрезентанти опозиції не на 100% чесні зі своїми виборцями, з громадянами. Таких думок не повинно бути, значить, потрібно максимально демонструвати прозорість, чесність. Я розумію, що це не просто. Але треба намагатись це зробити.

  Article "tagged" as:
  Categories: