цигани
За словами Януковича, рому на Україні мають ті ж проблеми, що і представники цієї національної меншини в інших країнах Європи — це в тому числі низький рівень освіти та високий рівень безробіття, погане медичне забезпечення, а отже, високий рівень захворюваності. До того ж у більшості циган досі немає ніяких документів.
В Євросоюзі давно звертали увагу офіційного Києва на велику кількість осіб без громадянства, які проживають на українській території. Вперше питання про дотримання прав циган на Україні був піднятий на рівні в ООН у 2001 році. Через п’ять років комітет ООН з ліквідації расової дискримінації отримав з Європейського центру з прав ромів (ЕЦПР) матеріали, які свідчили про «расової дискримінації ромів в різних секторах суспільного життя». Вказувалося, зокрема, на відсутність доступу ромів до «соціального обслуговування, забезпечення працею і освіти», а також на те, що в країні немає «якогось зрозумілого антидискримінаційного законодавства».
У Києві спеціально для ЕЦПР підготували звіт, де стверджувалося, що «звинувачення щодо утисків ромів в їхніх громадянських правах є практично безпідставними», тим більше що самі цигани, на думку українських чиновників, не дуже-то і горять бажанням інтегруватися в суспільство. Наприклад, цигани-батьки «не намагаються надати своїм дітям освіту, навіть початкову», говорилося в звіті.
У січні цього року комісар Ради Європи з прав людини Нілс Муйжніекс опублікував статтю, в якій навів цифру в 40 тисяч чоловік — саме стільки осіб без громадянства, за його даними, проживає сьогодні на Україні. Це цілком співвідноситься з чисельністю місцевої циганської діаспори — по перепису 2001 року, в республіці проживало 47 000 рому. Втім, офіційна статистика, на думку ряду фахівців, вельми далека від істини, і в реальності чисельність діаспори може доходити до 200-400 тисяч осіб.
Компактно на території України цигани проживають у Закарпатській (14004 людини), Донецькій (4106 осіб), Дніпропетровській (4067 чоловік) і Одеській (4035 осіб) областях. Причому представлені вони в республіці цілим розсипом етнічних груп. В першу чергу це словацькі та російські рома (православні), келдерари (цигани румунського походження, православні), мадярські рома (католики і протестанти). Дві останні групи і словацькі рома проживають в Мукачеві, у Виноградівському, Берегівському та Ужгородському районах Закарпатської області. Російські рому живуть в основному в Поліссі (Прилуки, Ніжин, Чернігів, Остер, Полтава).
У Житомирській області проживають ловарі (католики і православні) — родинна келдерарам етногрупа, перебралася в Росію і Україну з Угорщини, а власне українські цигани — серви (православні), чиї предки прийшли сюди ще в 16 столітті з Румунії, — живуть невеликими групами в Київській , Житомирській, Вінницькій, Чернігівській, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській областях. Серви — найбільш асимільовані суспільством частина циган. Багато з них і зовсім не знають власної мови, мають вищу освіту і в переписах називають себе українцями.
Крім цього, на Україні проживають влахи, плащуни, Кишинівці, чокенарі (всі православні). Нарешті, є ще і невелика кількість циган-мусульман, так називають Крим. Як випливає з назви, вони здавна проживали в Криму, перейняли побут, звичаї і віру кримських татар і після Великої Вітчизняної війни також були депортовані в Середню Азію. В даний час вони розселені по всій території України. Всі ці групи є нащадками народу, який вийшов з території Північно-Західної Індії півтори тисячі років тому нібито у кількості тисячі чоловік.