Ситуація, коли один із засновників Google Сергій Брін вирішить інкогніто протестувати в київському метро окуляри Google Glass, цілком може закінчитися втручанням служби безпеки. В кінці січня 2013 інтернет-спільнота активно обговорювало фотографію Сергія Бріна в Нью-Йоркській підземці. Один із засновників Google виглядав буденно. Чорна шапка, темна водолазка, сірі напівспортивні штани, неголене обличчя і жовтий пластиковий пакет в руках. Ніщо не видавало в ньому людини зі статком у $ 22 млрд за версією Bloomberg. Google зберігала мовчання, але інтернет-користувачі все ж упізнали Бріна … за очками Google Glass. Керівник найбільшої пошукової системи випробовував прототип ключовий розробки компанії.
Окуляри доповненої реальності Google Glass — останнє ноу-хау ІТ-гіганта. Скла окулярів нагадують екран смартфона. Пристрій, що працює на мобільній операційній системі Android, підключено до інтернету через Wi-Fi, а керувати ним можна за допомогою голосових команд. В окуляри вбудовані фото-відео-камера, GPS-модуль і програми розпізнавання. Це пристрій розробляє секретна лабораторія передових технологій Google X, яка також займається створенням безпілотних автомашин. Над Google Glass працює інженер, який створює екран на контактних очних лінзах.
Окуляри пройшли перші тести, засвітившись на моделях Нью-Йоркського тижня моди, і отримали в основному позитивні відгуки преси. Аналітики Juniper Research прогнозують обсяг ринку смарт-окулярів та інших мобільних носяться пристроїв в $ 1,5 млрд в 2014 році. На початку весни 2013-го Google може почати продажі тестової партії розробникам за ціною $ 1500 за пристрій. Імовірно, масове виробництво очок буде запущено в кінці 2013-го — початку 2014 року.
У лютому російськомовну спільноту програмістів виказати побоювання з приводу легітимності даного пристрою на території України. Цілком реальна така ситуація, що Сергія Бріна, який вирішив інкогніто протестувати окуляри в київському метро, ввічливо відведуть під руки працівники місцевої служби безпеки.
Менше року тому Україна розбурхала новина про кримінальну справу, порушену СБУ проти київського сисадміна, який придбав у китайському інтернет-магазині два брелока з вбудованою веб-камерою. Отримавши даний товар, він був затриманий СБУ, яка звинуватила його у незаконному придбанні спеціальних технічних засобів отримання інформації (СТЗ).
Законодавча заборона на використання СТС передбачений ст. 359 Кримінального кодексу України, відповідно до якої незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання — караються штрафом від 3,4 тис. до 17 тис. грн, а то й позбавленням волі, пояснює Дмитро Жуков, юрист ЮФ Pragnum.
У разі якщо ці дії вчинені організованою групою або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, термін ув’язнення досягає 7-10 років.
В кінці січня 2013-го на сайті СБУ з’явилася новина про мешканця Львова, який отримав реальний термін — 5 років — за контрабанду СТС. Згідно з даними СБУ, обвинувачений налагодив канал контрабандного постачання в Україну спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. У вересні 2012 року співробітники СБУ спіймали «зловмисника« на гарячому »під час збуту чергової партії пристроїв в одному з готелів Львова. Слідство встановило, що 24-річний житель замовив в Китаї через інтернет «30 одиниць мініатюрних засобів аудіо-та відеоконтролю». Пакет зі спецтехнікою він отримав поштою.
