Інфраструктурні проекти в Україні приречені на провал

Февраль 06 17:56 2013

Інфраструктурні проекти в Україні спочатку не можуть бути ефективними. Вони затверджуються щодо політичних, соціальних або відверто корупційним причин. Це дуже добре розуміють банки, які звикли оцінювати не доцільність, а ефективність. Якщо ситуація не зміниться, державний бюджет чекають чергові мільярдні витрати і скандали з держчиновниками, відповідальними за виконання проектів.

Гроші на вітер

Більшість інфраструктурних проектів, реалізованих за останні два роки, або незатребувані, або вимагають суттєвого доопрацювання і нових вкладень. «На жаль, ті з них, що впроваджувалися під час підготовки Євро-2012, були вимушеними», — констатує виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

Попередні проекти, реалізовані урядом, зажадали величезних інвестицій. Тільки в будівництво нових терміналів в аеропортах вкладено понад 10,1 млрд грн державних та приватних грошей. У необхідності їх будівництва ніхто не сумнівався. Але ось їх розмір викликає сумніву. Зараз аеропорт «Донецьк» обслуговує стільки пасажирів на добу, скільки його потужності дозволяють обслуговувати за одну годину. Добовий пасажиропотік «Львова» складає половину його потенційної годинний пропускної спроможності. У термінал D аеропорту «Бориспіль» не змогли перейти базові авіакомпанії, так як він не призначений для обслуговування транзитних пасажирів і тому для його реконструкції необхідні додаткові інвестиції.

У стадіон у Львові було вкладено багато державних коштів, замість запланованих 600 млн грн. Річний бюджет утримання підприємства становить 20 млн грн, але, за словами директора з експлуатації стадіону Олексія Жуковін, отримувати їх поки немає звідки.

Проект впровадження швидкісного залізничного руху теж не можна назвати вдалим. Корейські поїзди Hyundai («Укрзалізниця» закупила 10 поїздів за $ 307 млн) почали курсувати в кінці травня минулого року, якраз перед чемпіонатом. Не всі маршрути виявилися рентабельними, а в кінці минулого року експреси почали масово ламатися (перед запуском їх випробовували всього два місяці). «Преса так розрекламувала поломки Hyundai, що квитки на ці потяги практично ніхто не купує», — заявив нещодавно глава Антимонопольного комітету Василь Цушко. Пасажирам відшкодовано понад 800 тис. грн компенсації за затримки поїздів, і лише половина всіх рейсів, що виконуються Hyundai, рентабельна, говорить гендиректор «Української залізничної швидкісної компанії» Леонід Лобойко.

Чиновники шукають виправдання для інвестицій. Проекти ще зможуть себе окупити, якщо в державі зрозуміють необхідність розвитку туризму як бізнесу, упевнений мер Львова Андрій Садовий: «Ми постійно ведемо роботу по нарощуванню кількості рейсів з львівського аеропорту». «Нові термінали аеропортів в тому ж Борисполі, Донецьку і Львові споконвічно будувалися на перспективу. Я впевнений, що існуючий в світі криза — тимчасовий», — вважає заступник голови комітету ВР з питань транспорту і зв’язку Михайло Мироненко. Андрій Садовий запевняє, що через кілька років зможе заробляти і новий стадіон: «З весни 2013 року на ньому буде грати ФК» Карпати «. Приміщення та конференц-зали поступово почнуть приносити прибуток». Проблеми ж з поїздами Hyundai — тимчасові, впевнений Михайло Мироненко. В «Укрзалізниці» не виключають, що змінять маршрути в напрямку Львова, щоб підвищити рентабельність перевезень.

Представники бізнесу кажуть, що окупності можна чекати довгі роки. Очікувати економічного ефекту протягом короткострокового і навіть середньострокового періоду від інфраструктурних проектів не варто, вважає Олег Устенко: «Як правило, вони окупаються протягом 10 років і більше».

Невелика зміна

Те, що Україна потребує нових інфраструктурних проектах, не викликає сумніву. За результатами I і II кварталі 2013 року економіка України буде мати потребу в додатковому імпульсі, одним з яких можуть стати нові інфраструктурні проекти. Правда, при цьому знову висловлюються побоювання в тому, що це буде чергове проїдання коштів. «Проекти вже повинні бути не іміджевими, а розрахованими в першу чергу на економічний ефект», — відзначає пан Устенко.

Тим часом пропоновані Державним агентством з інвестицій та інновацій (Госінвестпроект) проекти в категорію ефективних потрапляють з працею. До прикладу, з 2010 року обговорюється нацпроект «Відкритий світ». Він передбачає створення національної мережі бездротового зв’язку за технологією LTE для використання в системі шкільної освіти, а також забезпечення всіх учнів планшетними комп’ютерами або нетбуками. В кінці 2011 року вартість проекту була оцінена в 4,7 млрд грн, з яких 3,5 млрд грн мали бути залучені від приватних інвесторів. У Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері зв’язку та інформатизації вважають, що ефективніше було б реалізувати проект доступу в інтернет за допомогою сучасної технології супутникового зв’язку Ka-Sat. На це необхідно близько 465 млн грн. А мобільні оператори, чиї мережі покривають до 95% території країни, стверджують, що набагато ефективніше вирішити проблему цифрової нерівності в сільській місцевості, видавши їм 3G-і 4G-ліцензії.

Єдиним проектом, нібито забезпеченим фінансуванням, є «Повітряний експрес». Владислав Каськів влітку минулого року заявив, що уряд Китаю ратифікувала угоду з Україною по реалізації цього нацпроекта: аеропорт «Бориспіль» отримає кредит в $ 372 300 000 під держгарантії від Експортно-імпортного банку Китаю. У липні очікувався і перший транш у розмірі близько $ 15 млн, тоді ж мало розпочатись і будівництво. Але цього так і не відбулося. При цьому джерело в уряді стверджує, що досі не було розроблено навіть бізнес-плану цього проекту. Примітно, що на сайті самого банку повідомлення про подібне кредиті немає. Остання згадка України на сайті банку датується 2005 роком. Правда, інформація про зустріч з керівництвом є на сайті компанії China Machinery Engineering Corporation (CMEC), яка, згідно з договором, повинна бути підрядником будівництва. У прес-релізі, датованим 23 жовтня 2012, зазначається, що 19 жовтня сторони підписали лише меморандум про співпрацю. У CMEC поки не відповіли на запит.

Розвиток одного з найперспективніших проектів Госінвестпроекта — будівництво терміналу з прийому зрідженого газу в порту Південний (LNG-термінал) також стикається з труднощами.

  Article "tagged" as:
  Categories: