Пшонка розпочав війну проти корупціонерів у погонах

Февраль 03 22:20 2013

На жаль, на 21-му році своєї незалежності ми все ще усвідомлюємо, що українські автомобільні дороги — наше слабке місце. Соромно, гірко, але факт. Думки простих громадян зводяться до того, що дорожнє будівництво — це суцільне злодійство, шахрайство, корупція та дерибан бюджетних коштів. Об’єктивно, ситуація в даній сфері виглядає дійсно критичною. На сьогоднішній день протяжність автомобільних доріг в Україні становить майже 179 тис. км. Все це вимагає постійного нагляду, догляду, ремонту, забезпечення безпеки і комфортних умов руху. Реально стан більшості доріг в Україні далеко не відповідає сучасним вимогам. У результаті ми маємо збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод, в чому унаслідок господарів вулично-дорожньої мережі. У минулому році в ході таких подій було травмовано 290 осіб, у тому числі 44 — смертельно.

Такий стан справ можна було б якось пояснити, якщо б держава просто ігнорувало цю сферу. Але ж, насправді, картина інша. У будівництво і ремонт автомобільних доріг країна вкладає мільярди. Тільки протягом останніх двох років загальна сума коштів, виділених з держбюджету Державному агентству автомобільних доріг, склала майже 38 млрд. грн. Були проведені закупівлі на суму 11 млрд. грн., Укладено договори — більш ніж на 4 млрд. грн. Цифри вражають!

Так чому ж ми продовжуємо їздити по розбитих дорогах, відчувати дискомфорт і наражатися на небезпеку? Прості громадяни дають однозначну відповідь — у нас багато крадуть. Тут висновок тільки один: якщо не почати серйозно боротися з корупцією в дорожніх структурах, якщо не вселити думку про невідворотність покарання чиновникам, причетним до дорожнього дерибану, а також моторним людям, в кишенях яких осідає значна частина коштів, націлених на дороги, то Україна і далі буде тягнутися в хвості цивілізованого світу. До недавнього часу виділяються з держбюджету сотні мільйонів гривень контролювалися, м’яко сказати, не належним чином. Тому, ми підійшли до моменту, коли в країні склалася стійка картина відсутність дієвого та якісного контролю за додержанням законів при державних закупівлях, зокрема, у сфері автодорожнього комплексу, а також очевидного зловживання з боку службових осіб підприємств і органів виконавчої влади. Сьогоднішнє керівництво Генпрокуратури не хоче закривати очі на ці проблеми, і як ніколи серйозно має намір навести порядок у даній сфері. Вимога Генпрокурора В.Пшонки зводиться до наступного: будь-який з чиновників, хто, так чи інакше, причетний до правопорушень, пов’язаних з привласненням або розбазарюванням державних коштів, повинен нести відповідальність перед законом. Прокурорські перевірки 2012-го року виявили у сфері автодорожнього комплексу по істині «кричущу ситуацію». Виявилося, що територіальні підрозділи Державтодор робили закупівлі товарів і робіт без проведення конкурсних торгів. Такі порушення прокурори виявили більш ніж в 20 регіонах країни, а сума за такими закупівель склала понад 170 млн. грн. Щоб уникнути тендерних процедур Служби автомобільних доріг в регіонах безпідставно приймали рішення про штучне розділення предметів закупівлі, вартість яких перевищує 100 тис. грн. Були розкриті численні випадки надання незаконних переваг під час проведення держзакупівель. Закон порушувався щодо процедури закупівлі в одного учасника. До участі в закупівлях допускалися суб’єкти господарювання, тендерні пропозиції яких не відповідали умовам конкурсних торгів. А завищення обсягів і вартості робіт взагалі склала майже 177 млн. грн. Перерахований список правопорушень, виявлених прокурорами, далеко не вичерпний. Адже автодорожня галузь за багато років стала благодатним сферою для всякого роду незаконних «спекуляцій і схем» з бюджетними грошима. Реагуючи на такі факти, в минулому році прокурорами було заведено 25 кримінальних справ. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 76 службових осіб, з яких 22 — працівники органів контролю. Крім того, вже в умовах дії оновленого Закону України «Про прокуратуру», за результатами планової перевірки до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені 105 кримінальних правопорушень, збитки за якими склали майже 114 млн. грн.

На розширеному засіданні колегії 31 січня, присвяченій стану прокурорського нагляду за даною сферою, Генпрокурор В.Пшонка досить критично висловився на адресу якості роботи Держфінінспекції, зробивши акцент на необхідності посилення контролю щодо усунення виявлених під час ревізій порушень. Недопрацьовує в цьому питанні, на думку В.Пшонки, і Госказначейская служба. В її діяльності прокурори виявили явні порушення при реалізації контролю за держзакупівлями під час розрахунково-касового обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Порція критики від Генпрокурора дісталася на адресу органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, які часто неефективно використовують субвенції від держави до місцевих бюджетів, націлені на будівництво, ремонт, утримання в порядку вулиць і доріг комунальної власності.

І все ж в центрі уваги Генпрокурора закономірно і гостро стояло питання про ефективність прокурорського нагляду в ситуації, що склалася. В.Пшонка відкрито заявив, що в деяких регіонах у сфері додержання законодавства про держзакупівлі в автодорожньої галузі системна прокурорська робота організована відверто погано. Генпрокурор настійно зажадав від працівників обласних апаратів і спеціалізованих прокурорів районного рівня цих регіонів відкинути формалізм і безвідповідальність, негайно втрутитися в гостру ситуацію у сфері автодорожнього комплексу, під час реагувати на будь-які сигнали про порушення закону і давати їм правову оцінку. Крім того, Генпрокурор доручив організувати координацію дій міністерств і відомств, для спільного вирішення проблем. В.Пшонка поставив перед прокурорським колективом чітке завдання — «перекрити кисень» будь-яким спробам, пов’язаним з розкраданням бюджету.

Ситуація з безкарністю та потуранням чиновників, безпосередньо пов’язаних з грошима, які держава в умовах гострого дефіциту бюджетних коштів спрямовує на розвиток доріг як важливої ??частини транспортної системи України, не може тривати далі. Її необхідно терміново і кардинально міняти. Люди повинні розуміти й увірувати в те, що у Генпрокуратури вистачить волі, а повноважень у неї достатньо, щоб притягнути до відповідальності всіх, хто недогледів, або допустив, а то й сам взяв участь у розкраданні державних коштів. Генпрокурор у цьому сенсі налаштований до найрішучіших і наступальних кроків, подібного відношення він вимагає і від своїх підлеглих.

  Article "tagged" as:
  Categories: