«Нереальні відсотки»: банки пропонують мега заробіток для українців

Январь 30 13:41 2013

У минулому році ціни на більшість споживчих товарів в Україні залишалися стабільними, а на деякі навіть трохи знизилися. А ось відсотки за депозитами, особливо гривневими, які банки обіцяють своїм вкладникам, росли як на дріжджах. У середньому по банківському сектору за рік вони збільшилися приблизно на третину і досягли 19-20% річних. Деякі фінустанови, серед яких «Альфабанк», VAB Банк, «Таврика», «Фінансова ініціатива», «Універсалбанк» та інші й зовсім підняли планку до 25% річних і більше.

Банківська статистика показує, що політика заманювання вкладників високими відсотками вже принесла свої плоди. За даними НБУ, за 11 місяців минулого року вклади населення в українських банках збільшилися майже на 15% — до 357 млн. грн. У той час як вклади підприємств скоротилися на 5 млн. грн. — До 182 млн. грн.

Серед основних версій, чому банки так завзято вплуталися в боротьбу за вільні кошти українців, можна назвати одразу кілька.

Технічна: винен Нацбанк, який неохоче кредитує комерційні банки, побоюючись, що отримані кошти ними будуть відразу конвертовані в долари. А це призведе до знецінення гривні. Спекулятивна: в очікуванні знецінення гривні банки хочуть зібрати якомога більше грошей у населення, знаючи, що віддати їх вони зможуть за заниженим курсом. Корпоративна: активізувати боротьбу за вклади населення банкірів змусили власники банків, які за їх рахунок фінансують власні бізнеси.

Кожна з цих версій зіграла свою роль у депозитному ажіотажі. Так, наприклад, протягом минулого року Нацбанк неодноразово змінював норми резервів по вкладах, тобто змушував банки тримати на рахунках НБУ більше коштів, щоб вони могли виконувати зобов’язання перед клієнтами. Але умови регулятора для залучення гривневих кредитів все одно були краще, ніж доларових. І це підстьобувало зростання депозитних відсотків.

Чутки про прийдешній обвал гривні також стимулювали роздуті відсотки за вкладами. Серед фінансистів ще жива чутка про щасливих представників цієї професії — доморощених Сороса, який влітку 2008р. скупили долар по 4,5 грн., а взимку того ж року продали його по 9,5 грн., отримавши за півроку більше 100% річних. А в кінці минулого року всі тільки й говорили, що про нову кризу й девальвацію гривні. Тому в разі ще одного обвалу гривні володарі купленої валюти зможуть не лише компенсувати витрати на залучення депозитів, але й залишать собі трохи.

Корпоративна версія продиктована реаліями української фінансової системи, коли банки створюються великими корпораціями не стільки для роботи з населенням, скільки для забезпечення фінансової незалежності власного бізнесу. Тому нікого й не дивує, коли найбільший банк країни — «Приватбанк», залучаючи кошти на депозити з усієї України, кредитує в основному підприємства рідний для себе Дніпропетровській області. А топ-менеджери VAB Банку розповідають про наполеонівські плани у 2013 р. — в два рази збільшити частку кредитного портфеля для аграрних підприємств. Але, цілком ймовірно, левова частка цих коштів піде на поповнення капіталу головного аграрія цього банку — власника холдингу «Авангард» Олега Бахматюка.

По суті для більшості вкладників не має ніякого значення, куди будуть пущені їх гроші. Головне, щоб банки виконували свої зобов’язання перед клієнтами. З цим поки ніби все нормально. Хоча в останні місяці інтернет розігрівається повідомленнями вкладників, які зіткнулися з проблемами при поверненні вкладів.

Поки це невеликі хитрощі банківських менеджерів, спрямовані на те, щоб вкладені в банк гроші хоча б ще пару днів полежали там безкоштовно, або спроби повернути тільки частину коштів, щоб інші продовжували зберігатися на депозиті подовше. Проте можна не сумніватися, що якщо криза в країні посилиться, то справа дійде і до більш серйозних порушень.

До того ж треба розуміти, що аномально високі відсотки за вкладами створюють небажану навантаження на банківську систему. Тому щоб обмежити кількість таких вкладів, в НБУ вживають самі різні заходи. У минулому році чиновники заговорили про можливість додаткових відрахувань до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) тими банками, які пропонують клієнтам більш високі, ніж середньоринкові, ставки по депозитах.

А з 5января НБУ ускладнив і саму формулу підрахунку регулятивного капіталу, який визначає кількість кредитних грошей. Тепер при аналізі діяльності банків буде більш скрупульозно враховуватися заборгованість за виданими кредитами, що змусить банкірів стимулювати якість свого кредитного портфеля і не давати в борг кому попало.

Чи зможуть зусилля НБУ в 2013 р. захистити фінансову систему і заощадження простих громадян від потрясінь, покаже час. Поки що, після невеликої перерви на Новий рік і Різдво, українські банки продовжили піднімати ставки. Зараз банківська статистика показує, що

найбільш високі відсотки можна отримати, розмістивши гроші на 12 місяців і більше у гривнях. Середньоринковий показник по цьому виду вкладів — 19,46% річних. За такий же депозит, але в доларах банки пропонують в среднем7, 9%, а в євро — 6,77%. Більш короткі депозити — це, як правило, і менші відсотки.

Вірити чи не вірити банкам, які обіцяють захмарні відсотки за вкладами, — особиста справа кожного. В кінцевому рахунку в Україні діє ФГВФО, який існує за рахунок відрахувань комерційних банків і зобов’язаний відшкодувати кожному вкладнику суму до 200 тис. грн. включно. Хоча і так зрозуміло, що надійність і прибутковість у банківській справі не завжди збігаються, а безкоштовний сир буває тільки в мишоловці.

І якщо не брати в розрахунок валютні спекуляції, то відпрацювати відсотки для своїх вкладників банки можуть тільки одним способом — видаючи більш дорогі кредити, ніж залучені депозити. При цьому частина прибутку банк повинен витратити на власні потреби — розвиток банкоматних мереж, зарплату співробітникам, комунальні платежі і т.д. Але чи багато сьогодні знайдеться бажаючих взяти в борг під 30% і більше? А якщо в доларах?

  Article "tagged" as:
  Categories: