Українці будуть боротись за ціни на «комуналку»

Январь 25 10:39 2013

Експерти закликають громадян України боротися за прозорість ціноутворення на тепло
Що робити українцям, щоб у будинку було тепло, запитали журналісти у Романа Романова, директора програми Фонду «Відродження» «Верховенство права». І він розповів звичайну історію зі свого і нашого життя. У залізничному вагоні було холодно. Інструкція, як пояснили провідники, топити ще не дозволяла. Довелося шукати начальника поїзда. Як не дивно, в його вагоні вже топили. І у відповідь на скаргу начальник запропонував Романову перебратися в цей — теплий вагон. «А ви можете переселити сюди всіх пасажирів?», — Дошкуляв Романов залізничного чиновнику. І почув глибокодумний відповідь: «Так вони ж не скаржаться» …

Як не парадоксально, за великим рахунком, цей маленький начальник виявився майже прав. Під лежачий камінь, як відомо, вода не тече. Більш того, якщо суспільство не буде гостро реагувати на виверти і брехня бюрократів, то ситуація раз від разу буде мінятися в гіршу сторону. Так, ще 14 січня в Кабміні заявляли про безпідставність спекуляцій щодо підвищення найближчим часом тарифів на комунальні послуги, «оскільки соціальний захист населення — це один із пріоритетів державної політики». У цей же день майже незалежна Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг, повідомляла, що не планує підвищувати рівень тарифів на комунальні послуги, хоча і відзначала, що економічно обгрунтований тариф і тариф на оплату за надану послугу не збігаються, а існуючу різницю покриває держава. (За даними Нацкомуслуг, економічно обгрунтований тариф на теплову енергію для населення на 14 січня 2013 року в середньому по Україні становить 325 грн / Гкал (діючий — 227 грн / Гкал, отже, рівень відшкодування 70%).

Буквально через кілька днів ці рудименти передвиборчої пропаганди та агітації істотно підкоригували … у зв’язку з приїздом місії МВФ. «Ми сказали, що готові, для тих, хто має європейську зарплату і доходи, ми готові для них, для цієї категорії населення, встановити тарифи такі, які відповідають собівартості цих товарів», — був відвертим прем’єр-міністр Микола Азаров, цілком обгрунтовано, втім , називаючи тепло товаром.

Підспівуючи йому, глава Нацкомісії Валерій Саратов переконував, що «саме бідним вигідний перехід на економічно обгрунтований тариф». Мовляв, вони будуть отримувати більше субсидій та адресної соціальної допомоги. При цьому глава Нацкомісії допустив невелику помилку, повідомивши, що вже й тепер рівень тарифів в Україні порівнянний із середньостатистичними тарифами, наприклад, Польщі, та складає 9,96% від загальних витрат домогосподарств. А з польськими зарплатами і пенсіями наш рівень зіставимо, пан Саратов? Крім того, за даними Нацкомуслуг, оснащеність житлового фонду приладами комерційного обліку та регулювання теплової енергії в середньому по Україні становить лише 33,6%.

Тим часом в суспільстві зріє обгрунтоване невдоволення і навіть протест щодо незрозумілої тарифної політики уряду. Сперечаючись з Азаровим і Саратовим, координатор житлово-комунальних програм громадської мережі «Опора» Тетяна Бойко зазначає, що намір встановлювати спеціальні тарифи для різних категорій населення і обіцянку, що підвищення тарифів піде на користь бідним, не має ніякого відношення ні до реальної економіки, ні до здорового глузду, а тільки до піару.

Глава правління Громадського комітету захисту конституційних прав громадян Микола Козирєв (Луганськ) нагадує, що закон про житлово-комунальні послуги ніхто ще не відміняв. А в ньому встановлено, що зростання тарифів не повинен випереджати зростання заробітної плати. Але ситуація в країні, як відзначають у комітеті, регулюється не правом, а свавіллям чиновників — «генералів тіньової економіки». Козирєв наводить відповідні дані по Луганську. Тут тариф на опалення квадратного метра житла з 2005 по 2011 рік виріс з 0,8 до 7,57 гривні (у 9 разів), тоді як мінімальна зарплата за цей же час підвищилася з 332 до 941 гривні (у три рази).

Дослідження, проведені комітетом, показали, що для формування завищених тарифів у всіх містах України використовується одна і та ж схема. Як писав журнал Україна у грудні минулого року, для цього комунальники використовують застарілі нормативи витрат тепла, розраховані на холодні зими, які були 70-100 років тому по метеоспостережень 1881-1960 років. Наприклад, в Києві зараз використовується для розрахунку тарифу на опалення показник середньої річної температури повітря в опалювальний період -1,1 градуса Цельсія, тоді як в 2011 році він склав +0,7. У Луганську, за словами Козирєва, замість +0,3 в розрахунок береться температура -1,6 градуса, в Миколаєві, відповідно, не +2,35, а +0,4 градуса.

Крім того, застосовуються завищені нормативи споживання тепла на квадратний метр опалювальної площі. З двох наявних сьогодні довідників по розрахунках тарифів, як правило, використовується застарілий радянський «КТМ 204 України 244-94», а не «СНиП 2.04.05-91 * У». Не береться до уваги й сучасний довідник «Будівельна кліматологія ДСТУ-Н Б В.1.1-27: 2010». На думку Козирєва, енерговитратні нормативи застосовуються цілком усвідомлено, щоб отримувати додаткові кошти, що дозволяють перекривати безгосподарність. В результаті за опалювальний сезон 2010-2011 років кияни, за даними Козирєва, переплатили більше 1 мільярда гривень, жителі Луганська та Миколаєва — більше 80 мільйонів, Хмельницького — понад 33 мільйонів, Тернополя — майже 30 мільйонів, Рівне — більше 26 мільйонів, харків’яни — понад 500 мільйонів, одесити — майже 400 мільйонів гривень. А всього українці за рік переплачують за обігрів квартир, за підрахунками Козирєва, 12 мільярдів гривень.

«Можна поставити питання Азарову і Саратову, — говорить Козирєв, — чи правильно ви робите, піднімаючи зараз питання про економічно обгрунтованому підвищенні тарифів». Експерт вимагає: «Застарілі нормативи потрібно зняти з виробництва, комунальні служби повинні користуватися при розрахунках новими нормативами, які офіційно вже існують». Він наполягає також на тому, що уряд має затвердити методику перерахунку платежів за критерієм кліматичних умов. Це, як підкреслює експерт, дозволить вилучити з тарифоутворення тіньову складову. «Якщо зима тепліша, ніж температура, закладена в тарифах, значить, треба повернути людям те, що вони переплатили», — закликає Козирєв.

Журнал «Україна» запитав у експерта, чи не побоюється він, що уряд, почувши його доводи, просто підкоригує в потрібну сторону невживані сьогодні нормативи. «Ми не дозволимо цього, — сказав Козирєв, — тому ми і виходимо на загальноукраїнську аудиторію. Люди повинні відстежувати ситуацію і розуміти, що в уряду немає ніяких підстав піднімати нормативи і тарифи».

КОМЕНТАР

Тетяна БОЙКО, координатор житлово-комунальних програм Громадянської мережі «ОПОРА»:

— Коли чиновники говорять про необхідність зростання тарифів на опалення у зв’язку із зростанням ціни на газ, вони мовчать про неефективність витрат тепла. В Україні дійсно найбільш енерговитратні тарифи в Європі. Але замість того щоб постійно дотувати ці тарифи за рахунок бюджету, і тим самим стимулювати безгосподарність, потрібно говорити про енергоефективність. На рівні будинку потрібно зробити порівняно недорогу, але вкрай важливу річ — встановити лічильник теплової енергії разом з системою автоматичної погодної регуляції. Якби підприємствам-монополістам заборонили продавати теплову енергію, поки вони не встановлять такі лічильники в будинках, питання б вирішилося дуже швидко. Жителі отримали б набагато якісніші послуги за більш низьку ціну. Ті, що контролюють бізнес теплопостачання, це чудово розуміють. Тільки активне суспільство може змінити таку ситуацію.

  Article "tagged" as:
  Categories: