Чернігів — місто з перевантаженими сміттєзвалищами

Август 29 13:02 2012

Незважаючи на те, що Чернігівська область посідає перше місце в Україні в плані збільшення природно-заповідного фонду та постійно нарощує ці темпи, в арифметичній прогресії зростає і число сміття. Влада навіть не приховують того, що давно закінчилися терміни експлуатації деяких звалищ.

ЧЕРНІГІВЩИНА ПОПЕРЕДУ У СПИСКУ перевантажених сміттєзвалищ

За даними громадської організації «Комітет екологічного порятунку», щорічно в Україні утворюється близько 50 мільйонів кубічних метрів твердих побутових відходів, що дорівнює майже 11 мільйонам тонн, захаранівающіхся на сміттєзвалищах і полігонах загальною площею близько 6,2 тисяч гектарів. І лише три відсотки сміття відправляється на переробку та утилізацію. Майже 780 сховищ твердих побутових відходів (а це 26% від загальної кількості) у незадовільному стані. Потужності значної кількості існуючих полігонів уже вичерпали свій ресурс, а самі сміттєзвалища стали фактором антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Відсутність систем утилізації фільтрату практично на всіх полігонах та звалищах збільшує їх техногенну небезпеку.

Воістину кричущою є ситуація на Чернігівщині. Адже тут — найбільше число перевантажених полігонів — 43 одиниці. До того ж на Чернігівщині одні з найгірших показників в плані невідповідності нормам екологічної безпеки — 102 одиниці. Гірше тільки на Херсонщині — там аж 142 полігону не відповідає нормам екологічної безпеки. Щорічне число відходів, що розміщуються на полігонах та сміттєзвалищах Чернігівщини, продовжує зростати. В даний момент ця цифра вже перевищила позначку в один мільйон кубометрів відходів!

Щорічна кількість відходів, що розміщуються на сміттєзвалищах Чернігівщини, становить орієнтовно півмільйона тисяч тонн. Нові об’єкти поводження з побутовими відходами майже не будуються. Так, термін експлуатації самого великого полігону Чернігівщини, який знаходиться за межами обласного центру і займає площу в 24,5 гектара, закінчився ще в 1997 році. Зараз гори сміття наступають на лісосмуги, розташовані поруч, городи дачників і сільських жителів. Фінансування ж благоустрою та реконструкції полігонів та сміттєзвалищ здійснюється лише за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, а з місцевих бюджетів — за залишковим принципом і в разі крайньої необхідності. Коштів вистачає лише на приведення об’єктів у відповідність з мінімальними вимогами експлуатації. Та й чи потрібно фінансувати будівництво сміттєзвалищ взагалі? Адже весь цивілізований світ давно вже вирішив цю проблему і — досить успішно.

ВИКОРИСТАННЯ ТВЕРДИХ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ — ОДИН ІЗ КРОКІВ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ

Дико дивитися на те, що колись було успішним і давало чималі прибутки. Скажімо, та ж Чернігівщина займала одне з перших місць серед областей колишнього СРСР з переробки вторсировини. Тепер від колишньої моці підприємств залишилися лише нечисленні пункти збору макулатури, пластикових та скляних пляшок. Про роздільному зборі сміття серед населення і мови немає. Зазвичай муніципальні адміністрації посилаються на необізнаність і невихованість наших людей. Між тим, соціологічні дані свідчать, що майже 70% жителів міст Чернігівщини готові сортувати сміття.

Тим більше що зараз конкурентне середовище в «сміттєвому» бізнесі (переробка і сортування) цілком сприятлива для державних інвестицій. Сміттєпереробних компаній небагато, самого сміття — просто гори, а про централізовану систему його сортування та переробки доводиться лише мріяти. Але вкладені на перших порах засоби окупити можна досить швидко. За оцінками операторів переробного ринку, рентабельність у початківця переробника сміття може доходити до 20%, а з часом і до 50%. Але одна справа — запрошувати в Україну іноземних інвесторів, інше — надавати преференції вітчизняним інвесторам, державним або комунальним структурам. Втім, на все воля керівництва країни …

А поки чиновники розмірковують, ситуація виглядає наступним чином: в результаті неправильної поведінки і, чого приховувати, відсутність правильних підходів до переробки сміття, майже половина таблиці Менделєєва потрапляє в грунт, повітря, підземні води. Все це негативно позначається на здоров’ї українців. До того ж викидати таку кількість вторсировини — пластика, деревини, металу, скла, гуми — у бідній країні, щонайменше, невігластво.

Передовий світовий досвід свідчить: майже всі компоненти ТПВ можуть бути використані повторно (перероблені). Також тверді побутові відходи можуть стати кроком до енергетичної безпеки країни. Завдяки вмісту в ТПВ великій кількості швидко розкладаються органічних речовин, вони можуть бути використані для отримання біогазу — однієї з альтернатив природного газу, який стає все менш доступним і більш дорогим. Біогаз складається на 60-70% з метану і окису вуглецю і має теплотворну здатність 4000-6000 ккал/м3. Тому єдиним безпечним шляхом поводження з твердими побутовими відходами є мінімізація утворення сміття та його спрямованість на «друге життя».

КОМЕНТАРІ

Іван Осадців, голова Чернігівської міської асоціації «Зелений світ»:

— Сміттєпереробний завод у Чернігові досі не побудували. А обіцяли багато. Особливо перед виборами. Навіть приватні ініціативи з переробки сміття з міста вижили. Ми постійно звертаємо увагу громадськості на цю проблему і пропонуємо збирати метал, скло і пластик окремо від побутових відходів, як це робиться в розвинутих країнах світу. Адже більшість побутового сміття можна повторно переробляти. Що стосується Чернігова, то в 1997 році місто вивозив на звалище 250 кубометрів сміття, а до 2012 року кількість відходів зросли майже вдвічі — 480 кубометрів сміття. Власне, саме поділ побутового сміття вирішує екологічну проблему. Але це вимагає встановлення баків, організацію його вивезення і побудова заводів з переробки сировини. А для цього потрібні досить великі кошти. Чому б не знайти інших інвесторів, адже в нашій бідній країні можна заробляти на смітті? А все наслідок того, що це не потрібно владі. Стара схема їх цілком влаштовує.

Сергій Гороновича, начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області:

— Тверді побутові відходи складуються на 26 полігонах та 771 сільській сміттєзвалища, які займають в області площу понад 640 гектарів. Щорічне число відходів, що розміщуються на вказаних об’єктах області, становить понад 886 000 м3. Через відсутність на території Чернігівщини сміттєпереробних і сортувальних комплексів, на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, що мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації. Позитивними прикладами в плані впровадження системи роздільного збирання та вилучення ресурсно-цінних компонентів є полігони в містах Ніжин і Прилуки.

Для усунення негативного впливу, обмеження обсягів утворення і накопичення відходів Держуправління проводить процедуру лімітування обсягів відходів на 2013 рік. Розширено перелік власників відходів, що проходять процедуру лімітування до 916 штук (у 2011 році таких підприємств — 806).

  Article "tagged" as:
  Categories: