Мати диплом – це не те саме, що бути фахівцем

Апрель 12 11:20 2012

Звичайно, це неприємно усвідомлювати, але факт є факт. Багато дипломів українських вишів дають їх випускникам лише статус людини з вищою освітою, але не ту освіту, яка потрібна сучасному виробництву, що стрімко оновлює технології. Іти в ногу з цим процесом, на жаль, не встигає наша неповоротка система вищої школи. Це один із тих, напевне, глобальних висновків, який винесли всі учасники з такої абсолютно рядової та прозаїчної події, як екскурсія студентів технологічного факультету Хмельницького національного університету на наш льонокомбінат.

Новітнє обладнання провідних європейських фірм, яким оснащено льонокомбінат, тридцять студентів-екскурсантів першого-п’ятого курсів факультету технологій і дизайну Хмельницького національного університету побачили вперше саме тут. Доцент університету, кандидат технічних наук Ольга Параска, яка організувала цю поїздку на запрошення власника льонокомбінату Олега Червонюка, відверто визнає, що рівень сучасного виробництва та рівень підготовки фахівців на факультеті невідповідні. Тому дуже важливими для студентів є саме такі наочні знайомства з виробництвом, коли вони можуть усе побачити, помацати, про все незрозуміле розпитати.

– Проте такі нагоди випадають нечасто, – визнає викладачка, – адже доступ до виробництв є для нас проблемним. Власники підприємств свої відмови в цьому доступі пояснюють то комерційною таємницею, то іншими причинами. Хто хоче морочити собі голову зі студентами? Тому ми дуже вдячні Олегові Казимировичу за його готовність допомогти нам у практичній підготовці студентів.

Студентка-п’ятикурсниця Дарія Матвейцова, яку викладачі характеризують як дуже тямущу та відповідальну людину, не приховує свого захоплення:

– Ми вчимо теорію, а від практики далекі. В Україні тепер важко побачити діюче виробництво. А те, що побачили тут, просто вражає. Сучасна техніка, високі темпи розвитку. Такі чудові тканини тут випускають. Працювати на такому виробництві – мрія кожного технолога.

Чи збудуться ці мрії, сказати важко. На Дариному факультеті вчаться 800 студентів, отже, щороку звідси виходить у світ більш як сто технологів (коли вірити записам у їхніх дипломах). Тим часом виробництв, яким потрібні такі спеціалісти, не так і багато.

Ми запитали про перспективи працевлаштування цих студентів у власника льонокомбінату Олега Червонюка. І отримали від­повідь, яку можна вважати обнадійливою далеко не для всіх студентів.

– Так, ми постійно шукаємо і навчаємо фахівців, які могли б працювати на нашому обладнанні, вдосконалювати і розвивати його. Цей процес безкінечний, як безкінечний прогрес. Але в процесі добору спеціалістів я переконався, що одна справа – отримати диплом, зовсім інша – набути знання. Я не впевнений, що всі ці діти, які побували на екскурсії по нашому підприємству, пригодяться тут чи на інших виробництвах. Але нам усім треба старатися, щоб наші діти пригодилися Україні, а не їхали зі своїми дипломами за кордон гля­діти чужих стариків.

Людмила МОШНЯГА

write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.