Жінки п’ють через чоловіків, а страждають діти

Апрель 05 15:40 2012

Алкоголізм – трагедія для сім’ї, бо вона здебільшого не витримує такого випробування і розпадається. Проте найтяжче доводиться дітям, які почувають себе непотрібними батькам і часто повторюють їхній шлях. Жінки забувають про своїх дітей, коли не складаються стосунки зі співмешканцями чи рідними чоловіками. А ще прикріше, коли обоє батьків стають на слизький шлях і топлять своє життя в горілці.

У Рівненському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді повідомили, що в службі соціально-профілактичної роботи центру, яка діє з 2006 року, на обліку 49 алкозалежних. Особливо складною категорією є жінки, які не визнають проблеми, викликаної алкоголізмом, не усвідомлюють того, що їхня хвороба стрімко прогресує, звужує їхній світ, аж поки вже жінці нічого не буде потрібно, крім алкоголю.
– Але у нас є можливість знайти цих людей, – розповідає провідний спеціаліст центру Оксана Тарасюк. – Маючи інформацію від громадян про сім’ї, де не все благополучно, ми їх відвідуємо, складаємо акти соціального інспектування, визначаємо проблему та готовність членів родини отримувати допомогу. Залучаємо для цього інші служби й організації. Приємно, що в багатьох випадках допомогли людям, витягнули їх із цього болота.

Ось яскравий приклад. До працівників служби звернулася бабуся, онук якої перестав ходити до школи. Коли за проблему взялися спеціалісти, поговорили з педагогами, то з’ясувалося, що вся вина в матері, яка зловживає спиртним, а бабуся вже не має сили доглядати за онуком. Мати пішла на контакт зі спеціалістами, долучилася до програми «12 кроків» (група анонімних алкоголіків), і в сім’ї запанував лад. Дитина навчається в школі, а мати, вчасно потрапивши у хороші руки, не опустилася на дно.

На жаль, не з усіма алкогольно залежними буває так просто. Одній залежній від алкоголю жінці в центрі соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді запропонували повний пакет спецпослуг. Її поселили в центр соціально-психологічної допомоги. Півтора місяця жінка протрималася, влаштувалася на роботу (на базар) і… знову запила. Від лікування відмовилася, сама відвезла одну дитину в дитячий притулок, а другу віддала на виховання бабусі. Комісія до цієї жінки виїжджала п’ять разів, але вона написала відмову від лікування. Із практики спеціалісти центру знають, що така жінка здатна знищити все навколо себе, не розуміючи серйозності своєї хвороби.

На жаль, працівники центру часто зустрічаються з випадками, коли в матері запущені діти, коли вона не має роботи й не прагне її знайти, коли жінка не усвідомлює, що чинить погано, зловживаючи алкоголем. Вона не визнає своєї вини й не розуміє: якщо ти алкоголічка, то алкоголь для тебе – отрута. Жінки-алкоголічки страждають сильніше від чоловіків у психічному й фізичному плані, бо їхній організм чутливіший. Їм тяжче переносити презирство, а прозріння настає лише тоді, коли цілковито поховано власне «я». Одна така жінка сказала про себе гірку правду: «Всередині в мені все мертве. Мені вже нічим не допомогти».

Проте це не так. Ми знаємо, що мати завжди з дітками, на ній усе тримається в сім’ї. Отож коли ці життєві цінності руйнуються, працівники центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді вчать родичів, як допомогти жінці, яка п’є. Здебільшого в сім’ях ця хвороба приховується. Коли ж у жінки настає фактор готовності лікуватися, тоді працівники центру використовують усі можливі форми роботи з нею. А нещодавно добровільно свою допомогу в цій справі працівникам центру запропонувала жінка-волонтер, яка сама пройшла нелегкий шлях одужання від алкоголізму.
– Знайшли ключ до співпраці, – розповіла директор центру Людмила Талт, – із сучасним реабілітаційним центром «12 плюс», розташованим у селі Бронники Рівненського району. Його директор Олег Колбач погодився взяти на безкоштовне лікування жінку, яка пройшла реабілітацію після лікування від алкоголізму, але ще не вилікувалася повністю. У неї двійко діток, які гарно вчаться, є ще батьки, але чоловік також постійно в запоях. Отож хочеться врятувати матір цим дітям.

Провідний спеціаліст центру Тетяна Семко працює з сім’ями, в яких є проблеми з алкоголізмом. Таких сімей на обліку торік було 39. У кожній – своя історія, але один діагноз – алкоголізм, який руйнує сім’ю. Hещасними стають діти. Такі сім’ї перебувають під соціальним супроводом центру, але позитивного результату досягають лише ті, хто цього бажає.

Тетяна Семко розповіла, що одна жінка сама звернулася до них за допомогою. Щотижня вона ходила на психологічні консультації, у центрі дізналися про її нелегку долю. Жінка сама виховує двійко дітей, а чоловік участі в їх вихованні не бере й не хоче брати, не допомагає матеріально, дуже жорстоко поводився з дружиною. Півроку соціальні працівники працювали з цією жінкою та її дітьми. Нині їхня підопічна змінилась – усміхнена, весела. Вона ніби стала членом колективу центру, так за неї всі переживають і допомагають їй.

І не тільки цій жінці, а й усім, хто звертається за допомогою. До кожної заблудлої душі тут шукають індивідуальний підхід, радяться, які форми допомоги обрати. У центрі не можуть забути жінку, яка мала туберкульоз відкритої форми і в якої було шестеро дітей. Четверо з них – неповнолітні. Дати їм раду вона не могла. У центрі жінці допомогли підготувати документи на розлучення з чоловіком, який відбував покарання. Двійко найменших діток із допомогою служби у справах дітей влаштували до реабілітаційної групи дитячого будинку, а двійко старших нині навчаються в Тучинській школі-інтернаті. Дорослі діти живуть із матір’ю, син працює. Жінка виробила посвідчення багатодітної матері, має оформити всі пільги, стала на облік у центр зайнятості й нині навчається на курсах крою та шиття. Життя її стало налагоджуватися. Але не всі історії мають хороший фінал.

На початку цього року з однієї сім’ї, де пили обоє батьків, двох дітей віддали до притулку. Соціальні служби клопочуть про позбавлення їх батьківських прав. Тим часом соціальні працівники взялися за жінку, яка має малу дитину, але не глядить її, бо п’є. Дитину забрав чоловік. Жінка вже визнала, що пристрастилася до алкоголю, й почала приходити в центр на психологічні консультації. Фахівці сподіваються, що витягнуть її з безодні.

Ті, хто хоче допомогти таким алкогольно залежним, кризовим сім’ям адресно, пропонує Людмила Талт, можуть звернутися в міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і взяти для цього потрібну інформацію. Негуманно відсторонюватися від жінок-алкоголічок, їм треба простягнути руку допомоги, щоб дати сили побороти пристрасть до зеленого змія й повернути у родини до рідних дітей.

Валентина ПОГОНСЬКА

У «Службі соціально-профілактичної роботи» при Рівненському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді ви можете отримати інформаційну, психологічну, юридичну консультації з питань наркотичної, алкогольної залежності, ВІЛ/СНІДу; допомогу у вирішенні питань соціального захисту, оформленні соціальних пільг, виготовленні документів і т.п.

Якщо ви чи ваші рідні маєте проблеми залежності від психоактивних речовин, звертайтеся до нас щодня з 9.00 до 17.15, крім вихідних, за адресою: м. Рівне, вул. Шевченка, 45 (центральний вхід, 2-ий поверх), а також за телефоном 22-14-82.

Усі послуги безкоштовні. Конфіденційність гарантуємо.

  Article "tagged" as:
  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.