Вже не діти, але ще не дорослі

Март 22 10:01 2012

У той проблемний підлітковий вік, який ми часто називаємо тяжким, наші діти здатні наробити таких непоправних дурниць, які запросто можуть назавжди скалічити їм життя. Як нам уберегти їх від помилок? Як навчити себе берегти? І, головне, від чого конкретно нашим дітям треба берегтися? Про це ми розмовляли з Марією ДУМАНОВСЬКОЮ, заступником начальника обласного управління охорони здоров’я, головною в нашій області людиною в справі захисту материнства і дитинства.

– Маріє Володимирівно, мені доводилось чути, що здорових дітей тепер нема взагалі. Невже цьому правда?

– Можна сказати й так. Медична статистика свідчить, що на одну тисячу школярів у нашій області припадає 2373 хвороби.

– Тобто кожен школяр впродовж року більш як двічі перехворів на гостре захворювання або мав загострення хронічного?

– Один міг не хворіти взагалі, а інший перехворів і п’ять разів, а середній показник саме такий.

– На що найчастіше хворіють діти і підлітки?

– На першому місці – хвороби органів дихання: 754 випадки на тисячу дітей. Кожен третій школяр має захворювання ендокринної системи та обміну речовин, кожен четвертий – органів травлення, п’ятий – хвороби ока та кістково-м’язової системи, кожен десятий – шкіри, нервової системи, систем кровообігу і сечостатевої…

– Побутує думка, що діти здорові, доки вони вдома, а тільки-но пішли до садка, як починаються проблеми.

– Це не зовсім так. Офіційна статистика свідчить, що чим менший вік дитини, тим захворюваність серед дітей вища. Зокрема, найвища вона у новонароджених та у діток до одного року життя. Потім ситуація дещо вирівнюється. Але після вступу дітей до школи з кожним роком при профоглядах патологічних станів виявляється все більше й більше.

– А хто хворіє частіше – дівчата чи хлопці?

– Дівчата. Коли фахівці Інституту охорони здоров’я дітей і підлітків проаналізували результати комплексних медичних оглядів дітей, то виявилось, що на кожну тисячу дівчат припадає 2436 патологічних уражень, а на тисячу хлопців – 1888. Причому з віком ця розбіжність зростає. Скажімо, на тисячу учениць одинадцятого класу припадає вже 2834 захворювання та морфофункціональні порушення.

– Маріє Володимирівно, батьки сучасних підлітків стривожені станом психіки дітей. Діти ростуть неврівноважені, нервові. Їхні вчинки невмотивовані, а часто й узагалі неадекватні. Мені якось довелося від однієї вчительки почути, як визначення цього явища, слова «покоління без гальм». Чи помічають лікарі цю проблему?

– Помічають, але, на жаль, кардинально вплинути на це не можуть. Починаючи із середнього шкільного віку в структурі патологічної ураженості психічні розлади виходять на перше місце незалежно від статі підлітків.

– Мабуть, мало це просто констатувати. Потрібно шукати причини.

– Шукати – не те слово. Вони – на виду. Інша справа, як їх подолати, адже несприятливі зміни в стані здоров’я дітей викликані насамперед соціальними факторами. Проблеми дітей особливо загострюються в шкільні роки, коли дуже зростає навчальне навантаження на них. У сучасній школі спостерігається висока інтенсифі­кація навчального процесу, особливо там, де створено нові моделі загальноосвітніх навчальних закладів. І відбувається це на тлі незадовільних санітарно-гігієнічних умов навчання, за відсутності системного підходу до фізичного та гігієнічного виховання, нераціонального харчування дітей. Усе це вкупі сприяє, чи, точніше, спричиняє дисгармонійний розвиток, нервово-психічні перенапруження, соціально-психологічну дезадаптацію та захворювання дітей.

Щоб вирішити, як із цим боротися, в якому напрямі рухатись, медики провели спеціальні до­слідження, які виявили плачевний стан речей у позиції самих дітей та їхніх батьків стосовно власного здоров’я.

– Мабуть, ця позиція пасивна?

– Надто пасивна! Результати досліджень свідчать про низький рівень сформованості навичок здорового способу життя серед дітей шкільного віку. Через надмірну кількість домашніх завдань школярі елементарно не висипаються. За даними анкетування оптимальна тривалість нічного сну серед них становить усього 49,5 відсотка. Особливо недосипають молодші школярі та учні 11-го класу. В дітей нема звички виконувати ранкову гімнастику. Лише 4,4 відсотка школярів виконують гартувальні процедури регулярно. Понад третина учнів проводить біля телевізора більш як три години на день. Можна назвати ще багато таких негативних для здоров’я дітей чинників, з яких випливає очевидний висновок, що режим дня для більшості учнів потребує значної корекції.

– Святе місце порожнім не буває. Коли нема здорових звичок, то їх замінюють нездоровими…

– Що є, те є. За результатами анонімного анкетування випускників шкіл, яке провели спеціалісти Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України, більш як 80 відсотків підлітків мають досвід куріння, 93 відсотки – вживання алкоголю і 32,3 – вживання наркотиків. Характерно, що більшість школярів підтвердили, що мають часті конфлікти з однолітками, батьками та іншими членами родини, вчителями.

– А це стреси…

– Так, організм сучасного українського підлітка розвивається в умовах постійних стресових перевантажень. Це призводить до розладу механізмів саморегуляції фізіологічних функцій. Помічено зростання кількості підлітків з ожирінням (17,5 відсотка) чи навпаки – зниженням маси тіла і дисгармонійним фізичним розвитком (10-15 відсотків).

– Маріє Володимирівно, і що з цим можна зробити?

– На жаль, наші педіатри, якими, до речі, область забезпечена удвічі нижче від середнього рівня по державі, та й сімейні лікарі не можуть задовольнити всі медико-соціальні потреби підлітків. Здебільшого виною цьому проблеми в спілкуванні з ними, в оцінці їхнього розвитку. Тому медична допомога підліткам має надаватися спільно різними фахівцями: педіатрами, психологами, гінекологами, соціальними праців­никами – із застосуванням найновіших форм спілкування, зокрема телефонів і кабінетів довіри, анонімних психологічних кон­сультувань тощо. А медико-профі­лактичні заходи, що впроваджуються у школах, повинні спрямовуватись насамперед на створення умов для відновлення потен­ціалу здоров’я в умовах школи та забезпечення доступності школярам необхідної медичної допомоги гарантованого обсягу і рівня.

– І робота це не одного дня…

– …І потребує дуже великих зусиль і коштів, а головне – повної перебудови нашої свідомості у ставленні до цієї проблеми.

Спілкувалась Людмила МОШНЯГА

Торік у нашій області штучно перервали вагітність 2 дівчинки у віці до 14 років та 20 дівчат 15-17 років. Це 1,1% загальної кількості абортів. 178 дівчаток у віці 15-17 років народили дітей. Практично весь «букет» венеричних хвороб також наявний у неповнолітніх. Зокрема, торік у двох підлітків виявлено сифіліс; зареєстровано також 2 випадки гонореї, 10 – трихомоніазу, 1 – хламідіозу, 5 – мікоплазмозу. Фахівці стверджують, що насправді показники венеричних захворювань – більш критичні.

write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.