Шевченко не уявляв життя без пісні

Март 08 12:52 2012

Далеко не кожна нація має такого співця, поета, художника, яким став для українців Тарас Шевченко. Його роль у формуванні національного самопізнання виняткова.

Шевченка називають Великим Кобзарем. Улюбленим інструментом поета і справді була бандура. А ще Шевченко ніколи не розставався з піснею. Він співав удома, в майстерні, в садибах друзів, під відкритим небом для кріпаків. За словами Пантелеймона Куліша, Шевченко був «чудовий, можливо кращий в Україні співець народних пісень». Поет мав незвичайний голос – гарний баритон із теноровими нотками, який звучав чуло, м’яко й сумовито. Шевченко від природи був музично обдарований, володів чудовою пам’яттю і тонким музичним слухом.

У народних піснях – коріння світосприйняття Тараса Шевченка-поета. В них він черпав знання, вони стали його супутниками, порадниками і предметом уважного вивчення. В піснях, як казав поет, «святую правду пропонує сам народ».

Шевченко був великим знавцем обрядових, чумацьких, козацьких, родинно-побутових, сирітських, невольницьких, рекрутських пісень. Усе життя поет збирав їх, зберігав, переписував, запам’ятовував і співав…

Весь світ чарується розмаїттям української мови. Вона багата, образна та милозвучна, барвиста, поетично-наспівна і легка, душевна і гнучка, пестлива, ніжна, красива, незнищенна, могутня і вічна, як народна пісня. І примноженням цієї краси зобов’язані ми Шевченкові.

Микола ПОНОМАРЕНКО, Галина ШИХОВА

  Article "tagged" as:
  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.