Комунальне господарство чи комунальне мародерство?

Март 01 08:50 2012

Хочу розповісти про парадокси нашого комунального господарства.

Я мешкаю в третьому під’їзді БОС 250 на вул. Соборній. Будівля п’ятої категорії, їй понад сто років. Капітального ремонту не було вже років 50. Раз лише фарбували фасад, бо очікували приїзду Пустовойтенка, ще тоді прем’єра.

На майданчику першого поверху в нас уже понад два роки протікає каналізація. Грибок руйнує сирі стіни та поступово поширюється до квартир і на вищі поверхи. Вхідні двері були розвалені. Але це нікого не турбувало. Протягом 2009-2010 років мешканці під’їзду весь час на це скаржились.

Під кінець 2010 року ЖКП «Центральне» взялося за косметичний ремонт. Заштукатурили під’їзд, поставили двері, й на тому край. Фарбували вже самі мешканці за власні кошти.

ЖКП «Центральне» не виконувало своєї роботи. Із його послуг ми бачили тільки вивезення сміття. Зрідка з’являвся двірник, раз на літо косили в дворі траву. Жек руйнував будівлю, і за це ще й піднімав квартплату. Під кінець 2011 року, не повідомивши нас, знов підняли тарифи і передали наш БОС 250 до ЖКП «Сонячне».

Дивно, але за січень «Сонячне» виставило менший рахунок, аніж «Центральне» в грудні. Відразу з’явилися двірник, електрик, сантехніки. Та тепер вони вже не хочуть приймати наш будинок. Кажуть, БОС 250 не стояв на балансі й у «Центрального». Дивина та й годі.

Майже щодня ми чуємо від столичних урядовців, що підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги не будуть. На місцях – усе навпаки. Надбавки до зарплат і пенсій з’їдає комунальна дорожнеча. Потрібен державний контроль за цінами. Гасло «Багаті поділяться з бідними» призначене дурникам. Усе навпаки: бідні сплачують за багатих. У нас армія олігархів, чиновників, міністрів, депутатів зі своїми численними пільгами. А простий люд під таким тягарем гнеться до землі.

Чому так? Я знайшов відповідь у Тараса Шевченка:

Доборолась Україна,

До самого краю.

Гірше ляха рідні діти

Її обдирають…

Така вже ментальність у наших людей. Добрався до влади і уявляє, що Бога держить за бороду.

Шановна редакціє! Я знаю, що моя думка може не збігатися з вашою. Але думаю, що знайдеться місце у газеті для публікації мого листа. Бо скаржитись на жеки немає сенсу, на це ніхто не звертає уваги. Роблять усе про людське око: «Собака дзявкотить, а караван іде».

Євген ЧОРНИЙ, пенсіонер

  Article "tagged" as:
  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.