Чи замінить комп’ютер учителя?

Февраль 23 11:49 2012

Однозначно – ні, стверджують педагоги

Активний розвиток комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій міцно входить у всі сфери життя, в тому числі й освіту. Комп’ютерні послуги розширюються, вони стають невід’ємним атрибутом навчально-виховного процесу. Але чи здатний комп’ютер замінити вчителя? Над цим питанням сьогодні активно дискутують науковці і практики. Ми ж пропонуємо читачам погляд на цю проблему вчителів міста.

Не варто сприймати комп’ютер як єдиний критерій істини

Олег ЖЕЛЮК, директор Рівненського природничо-математичного ліцею «Елітар», кандидат педагогічних наук, заслужений вчитель України:

– Впровадження комп’ютерних систем штучного інтелекту та їх мережі не передбачає виготовлення такого собі суперелектронного гомункулуса, здатного замі­нити людину, а ставить за мету створити їй гідного партнера. Такі системи покликані вирішувати складні, малоцікаві та великого обсягу завдання й дозволити людині більше уваги приділяти розв’язку творчих.

Перед учителем стоїть проблема розширення кількості прийомів і підходів до викладення того чи іншого навчального матеріалу. А підвищити ефективність навчального процесу можна завдяки впровадженню елементів і засобів навчання, які викликають в учнів інтерес, активізують їхню навчальну діяльність.

Активні методи навчання базуються на експериментально встановлених фактах, що в пам’­яті людини залишається до 90% того, що вона робить, до 50% того, що бачить, і тільки 10% того, що чує. Це спонукає вчителів до використання комп’ютерної техніки. Сучасні діти досить самостійні, й коли перед ними чітко поставлена мета, то вони її досягають власними силами за допомогою комп’ютера. При цьому вчитель не завжди повинен бути поряд.

Персональний комп’ютер є не тільки об’єктом вивчення на уроках основ інформатики та обчислювальної техніки. Він спонукає до активізації всього навчального процесу. Це один із засобів  ефективного засвоєння інформації. Проте в жодному разі комп’ютер не може взяти на себе функції вчителя або замінити його. Тільки вчитель здатен скомпонувати наявні засоби в послідовність елементів роботи класу та окремих учнів, критично оцінити обраний курс, виявити його вдалі та некоректні моменти.

Критерієм оцінки ефективності такого курсу є теоретичний і практичний рівень знань, набутий учнями. Щоправда, школярі не завжди проявляють бажання навчатись із максимальним використанням своїх можливостей. Отож зробити процес засвоєння знань цікавим, стимулювати навчальний процес у першу чергу можна на основі використання засобів сучасної електроніки.

У школі ми зустрічаємося з парадоксом, коли учні із задоволенням розраховують надскладні комбінації, а визначити невідомий ікс із лінійного рівняння з однією змінною, на жаль, не можуть, бо їм це не цікаво. Важливо, щоб учитель зосередив увагу на можливостях використання ЕОМ як бібліотеки даних, уникаючи пасток зловживання. Адже існує небезпека того, що, покладаючись на комп’ютер як на єдиний критерій істини, процес навчання можна відвести від реальності. Комп’ютер насамперед покликаний розвантажити вчителя від рутинної, примітивної розумової роботи і створити реальні можливості для його активної творчої діяльності.

Результат успіху не в кількості прийомів і не в їх якості. З них необхідно побудувати метод,  а з методів – правильну, гнучку, тривалу систему, яка допомогла б утримувати зв’язок «учень-учитель».

Майбутнє комп’ютера за сучасною молоддю. Від неї залежить плідність, результативність і безпечність цього союзу. Проте не варто забувати, що комп’ютер – лише машина, яка чітко виконує поставлені завдання й видає нам «німий», «прагматичний», «сухий» результат. Натомість учитель створює візуальний контакт із аудиторією, використавши методики подачі матеріалу, формує своє пояснення таким чином, що воно стає якнайзрозумілішім і простим із наведенням елементарного наочного прикладу. Усе це допомагає засвоїти нову тему.

Отож якою б корисною не була надпотужна машина, яку б кількість інформації з неї ми не черпали, вчительського пояснення, розуміння, навичок і вміння «розкласти по полицях» незрозумілі факти не забезпечить жодна машина.

Навіть досліди можуть бути віртуальними

Олеся ПАСІЧНИК, завідувачка міського методичного кабінету, заслужений працівник освіти України:

– Без комп’ютера сьогодні немислимо здійснити сучасний підхід до процесу навчання та виховання. Раціональне використання комп’ютерних технологій на будь-якому уроці робить його змістовним і цікавим, а процес пізнання нового – глибшим. Сьогодні вже багато вчителів нашого міста мають власні напрацювання ведення уроків із використанням інформаційно-комунікативних технологій.

Зокрема, вчитель світової літератури школи «Центр надії» Наталія Мартинчук із допомогою комп’ютера створила портфоліо літературного героя. Наталія Саприкіна із ЗОШ № 23 ділиться досвідом використання комп’ютера на уроках україн­ської мови та літератури. Вчителька географії вечірньої школи Ольга Марців пропонує своїм учням вивчити назви столиць країн світу за допомогою ейдетики. А як продемонструвати досліди на уроці хімії, якщо хімічні елементи є небезпечними? Звичайно, віртуально. Уроки у віртуальній лабораторії проводить Роман Данилюк, учитель природничо-математичного ліцею «Елітар».

Дуже цікавим є творчий доробок учителя математики ЗОШ №1 Світлани Турчинської з дистанційного навчання учнів 5 класу з теми «Прості дроби». Це напрацювання дає можливість учням самостійно вивчати теми під час вимушеного карантину чи хвороби дитини для закріплення та повторення (якщо у класі прослухав чи не зрозумів), а також для «сімейної» роботи, коли батьки легко можуть допомогти своїм дітям опрацювати ту чи іншу тему.

За такими підходами до здійснення навчально-виховного процесу – майбутнє освітньої галузі. Але на уроці повинно звучати слово вчителя. Має бути зоровий контакт між ним і учнем – погляд, який і підбадьорить, і зігріє. Проте відставати від часу теж не можна. Бо, як кажуть китайці, якщо ви почули вітер змін, то не будуйте щит для захисту від нього, а підіймайте вітрила.

Не допустити комп’ютерної залежності

Галина ОПАНАСЮК, завідувачка центру практичної психології та соціальної роботи управління освіти:

– Рух суспільства вперед за умови дотримання культури користування комп’ютерною технікою – безумовний. Проте досягнення цивілізації мають не тільки позитивний результат.

Дослідження центру практичної психології та соціальної роботи м. Рівне визначили значну групу дітей, які шість і більше годин упродовж дня перебувають за комп’ютером. Це створює проблеми для здоров’я: погіршення зору, низький тонус організму, болі в суглобах тощо. Та найнебезпечнішою проблемою є формування стійкої психологічної залежності у дітей і підлітків. Безліч яскравих, чудово оформлених, із звуковим супроводом, різних за типами ігор вихоплюють дітей із реальності й переносять у віртуальний світ, де для здобуття перемоги потрібно, в основному, застосовувати силу, зброю. У рольових іграх невдачі або загибель героя гравець переживає досить сильно. Це дуже впливає на ще не сформовану пси­хіку дитини.

Перші ознаки комп’ютерної залежності дитини проявляються у пропусках занять, наданні переваги грі, а не спілкуванню з однолітками, батьками. Дитина не має інших захоплень й асоціює себе з героями цих ігор, а далі вже не може самостійно перервати гру, конфліктує з батьками через заборону проводити час за комп’ютером.

Як запобігти такій ізоляції? Дитина має відчувати себе потрібною і значимою частинкою дорослого і реального світу. Її повинні вислухати батьки, спланувати спільне й цікаве проведення вільного часу, взаємодопомогу в навчанні, роботі. Не варто забувати про повагу й любов одне до одного.

Записала Валентина Погонська

  Article "tagged" as:
  Categories:
write a comment

1 Comment

  1. Февраль 23, 12:49 #1 Nex

    Без комп’ютера вже життя неможливе. Це факт. Треба тепер думати, як зробити так, щоб він менше шкодив.

    Reply to this comment

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.