Віднедавна рівняни почали отримувати повідомлення від підприємств, які надають послуги електро- і теплопостачання, телефонного зв’язку, кабельного телебачення та інші, з проханням дати письмові дозволи на використання їхніх персональних даних. Такі прохання тепер друкують на зворотному боці рахунків для оплати за послуги цих компаній. Ми попросили прокоментувати ситуацію керівника центру права РОГО «Комітет виборців України» Миколу Глотова.
– Пане, Миколо, чому надавачі послуг звертаються до мешканців із таким проханням?
– Справа в тому, що торік набув чинності Закон України «Про захист персональних даних». Але поки не було суттєвих штрафів для організацій за його невиконання, цей закон фактично мало хто виконував.
Однак із 1 січня 2012 року вступив у дію Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних», яким передбачена можливість притягнення до адмінвідповідальності посадових осіб підприємств, організацій, підприємців тощо за порушення законодавства у сфері захисту персональних даних. Така відповідальність, крім іншого, передбачає штрафи від 5100 гривень, які можуть за певних умов накладатися на посадових осіб підприємств, підприємців.
Саме тому керівництво різних організацій, аби застрахувати себе від можливих штрафів, і вирішило отримати від громадян письмові згоди на обробку персональних даних.
Нещодавно парламент прийняв і направив на підпис Президенту Закон про відтермінування вступу в дію згаданого закону до 1 липня 2012 року. Однак поки що Президент його не підписав.
– Як себе поводити, якщо комунальне чи інше підприємство просить надати згоду на обробку персональних даних?
– Якщо хтось просить вас надати таку згоду, то, напевне, з відповідним підприємством ви уклали якийсь договір (наприклад, про надання телекомунікаційних послуг телефонного зв’язку чи послуг теплопостачання). У таких договорах при їх укладенні людина зазвичай вказує свої персональні дані: прізвище, ім’я та по батькові, адресу проживання, контактний телефон, паспортні дані, ідентифікаційний номер.
Перш ніж підписувати «Згоду суб’єкта персональних даних» (такі документи пропонують підписувати деякі підприємства Рівного) чи інший подібний документ, потрібно його уважно перечитати. В ньому варто звернути увагу на два ключові моменти. По-перше, які саме ваші персональні дані хоче обробляти відповідне підприємство (наприклад, прізвище, ім’я та по батькові, адреса проживання, контактний телефон, інформація про перебування у власності та/або користуванні конкретного житла, паспортні дані, інформація про ідентифікаційний номер) та кому їх передавати (яким третім особам).
Якщо чіткого переліку таких відомостей у цьому документі не знайдете, то є ризик, що ви можете дозволити відповідному підприємству поширювати інформацію про вас будь-кому. Наприклад, даєте дозвіл передати інформацію про ваш борг з оплати послуг цього підприємства вашому начальникові за місцем роботи або ж вивісити ваші персональні дані при вході у під’їзд вашого будинку.
По-друге, дізнайтеся, чи міститься в документі, який вам пропонують підписати, інформація про те, що вам роз’яснені права, встановлені Законом України «Про захист персональних даних», мета збору та обробки таких відомостей? Якщо про таке роз’яснення ваших прав вказано, а прав вам ніхто не роз’яснив, то, перш ніж підписати, слід вимагати роз’яснити права або надати їх перелік.
Підписувати чи ні відповідну згоду – це ваше право, а не обов’язок. Тому змусити вас це робити ніхто не може.
Крім того, перш ніж підписати таку згоду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону «Про захист персональних даних» ви самостійно маєте право внести до такого документа застереження про те, які дії з вашими персональними даними забороняєте вчиняти. Наприклад, передавати за місцем роботи інформацію про ваш борг чи навіть сам факт існування договору з цим підприємством.