Так вважає молода мама Світлана Панасюк, яка в декретній відпустці розвинула в собі таланти рукоділля і кулінарії
У житті потрібно вміти все, а якщо не все, то багато чого. І скарги на брак часу – не найкраща відмовка, бо коли є велике бажання, то обов’язково знайдеться і можливість. Рівнянка Світлана Панасюк – яскравий приклад тому. Її життя – це рух, свіжі ідеї та бажання вчитися чомусь новому. Молода мама ні хвилини не може сидіти без діла, постійно створюючи дивовижні речі своїми руками.
Подарунок від чоловіка
Хендмейд (ручна робота) посідає важливе місце у житті Світлани. Декупаж, шиття, миловаріння, в’язання, вишивання і навіть випічка тортів з мастики – всього, що вміє робити жінка, не порахуєш на пальцях однієї руки.
– Моя бабуся говорила, що потрібно вміти робити все. Саме з цих її слів і виросло моє прагнення опанувати різні види ручної роботи, тому нині я активно пробую творити багато речей. Це цікаво, корисно і приносить неабияке задоволення, – розповідає майстриня.
З дитинства Світлана любила малювати, але до художньої школи дівчині ходити не пощастило. Чотири роки тому її чоловік Сергій, дізнавшись про таке захоплення дружини, подарував коханій майстер-клас з декупажу (декоративна техніка по тканині, склу, дереву та інших поверхнях, що полягає у вирізуванні візерунків із різних матеріалів та наклеюванні їх на поверхню, що декорується) в одній з мистецьких галерей нашого міста.
– Після нього я відразу загорілася бажанням створювати речі у цій техніці. Відвідала ще один майстер-клас, а потім сама пошукала більше інформації в інтернеті, придбала необхідні матеріали й інструменти та й узялася до творчого процесу, – пригадує Світлана.
Натуральні іграшки для синочка
Першими самостійними роботами юної майстрині стали дощечки для нарізання. Новий досвід виявився вдалим – витвори надзвичайно сподобались рідним та друзям. Згодом жінка почала робити їх на подарунки.
– А з появою у нашій сім’ї дитини дуже хотілося створити й для неї щось цікаве та оригінальне. Мене, наприклад, досі тішать спогади з дитинства, пов’язані з нашими родинними святами, від яких віє теплом і затишком. Прагнула, аби й у синочка залишилися чудові згадки про новорічно-різдвяні свята. До того ж недоброякісні китайські іграшки набридли, а тому взялася радувати малечу забавками з натуральних матеріалів. Спеціально для синочка шила новорічні іграшки (олені) з флісу. Іще зробила сороконіжку, частинки тіла якої були наповнені целофаном, горохом та іншими натуральними матеріалами, щоб розвивати моторику рук. Ось напередодні зустрічі 2012 року вирішила разом із синочком зробити новорічні прикраси на ялинку в техніці декупаж. Організували собі такий от творчий вечір – і Тимошці було цікаво та весело, і мені в задоволення.
Багато своїх робіт Світлана дарує. От і чоловікові пощастило отримати унікальний подарунок – ляльку-тільду (іграшка-примітив), зроблену з любов’ю руками коханої.
– Такі ляльки я побачила на «Музейних гостинах». Вони мені дуже сподобалися, але все якось не виходило пошити їх самій.
А коли дізналася, що на лляне весілля жінки дарували чоловікам вишиті сорочки, зрозуміла: сорочку зробити не вдасться, а от втілити у життя мрію про ляльку-тільду саме час. Ось тоді й взялася шити для коханого лляного зайчика. Тим більше що я його так і називаю – «мій зайчик». Про технологію прочитала в інтернеті. Тільда припала до душі і чоловікові, і синові. Але зупинятися на цьому не хочеться, відтак у планах ще зробити тільду дракона і Сплюшки, – ділиться ідеями рукодільниця.
Кулінарні шедеври з мастики
Майстриня на всі руки, Світлана понад усе захоплюється кулінарією. Її велика любов – торти з мастики. Куховарити жінка любить з дитинства і досі мріє про велику кухню з багатьма поличками і баночками.
– Реалізувати себе у випічці тортів мені вдалося саме з народженням синочка. Сьогодні ці ласощі я роблю через день-два. Та й чоловік не відмовляється від солоденького. Особливо мені подобається робити торти з мастики, – каже кулінар.
Воно й не дивно. Адже у Світлани це справжні витвори мистецтва. Три роки тому жінка виготовила торт у вигляді машинки з мультфільму «Тачки». Дитина, якій він призначався, була приємно вражена. З того часу Світлана й почала радувати інших своїм вмінням створювати солодкі шедеври.
– Торти з мастики – це ніби об’єднання всіх моїх захоплень: готувати, генерувати ідеї, малювати, ліпити і дивувати. Діти на це дуже гарно реагують, інколи навіть не вірять, що таке реально зробити самому. Але найголовніше, що вони щасливі отримувати такі презенти, – радіє жінка і зізнається: – Робити щось своїми руками приносить неймовірне задоволення. Творчий процес допомагає відволіктися від буденності, наповнити життя радістю та позитивом. Нерідко чую, як мами в декреті скаржаться, що цілими днями тільки те й роблять, що перуть, готують їсти і прибирають. Бувають без доброго настрою, а тут, навпаки, треба радіти. Адже дитина – це щастя, з її народженням з’являється і стимул вигадувати різноманітні заходи, творити неймовірні речі, дивувати, вражати і захоплювати, відкривати в собі ті вміння, які досі не мали нагоди проявитися. Просто треба навчитися використовувати цей момент і отримувати від нього максимум насолоди.
Марина ФУРС
Рецепт мастики
Потрібно взяти пачку жувального білого зефіру, дві пачки по 250 г цукрової пудри. Зефір змочуємо та під кришкою тримаємо на водяній бані, доки він не стане кремоподібним. Додаємо пудру, добре вимішуємо і ставимо в холодильник (загорнутим у пакетик) на ніч. Перед використанням розминаємо до еластичного стану, добавляємо барвники.
1 комментарий. Оставить новый
Зразу видно, що гарна, світла людина. Побільше пишіть про таких.