Володимир Хомко: «Плакати в жилетку не збираюсь»

Декабрь 28 16:02 2011

– це позиція нашого співрозмовника міського голови Рівного Володимира Хомка, який намагається навіть мінуси перетворити на плюси. Про плюси і мінуси року, що минув, ми й розмовляли з мером напередодні року нового.

– Володимире Євгеновичу, за великим рахунком, вдався нам  2011-й чи ні?

– Якщо говорити справді за великим рахунком, не зважаючи на дрібниці, то позитиву було більше. Хоча невизначеність в економіці та політична нервовість давали про себе знати. Проте суто математичний підсумок – з плюсом. Судіть самі…

Перше, що хочу згадати, відкриття 14-ї школи. Спасибі, звичайно, голові облдержадміністрації Василю Берташу, який допоміг з коштами. Це дало нам можливість нарешті завершити цей довгобуд, який розпочинав ще Віктор Чайка у 2001 році.
Я відчуваю від цього не менше моральне задоволення, ніж мешканці Басового Кута, чиї діти будуть ходити до цієї гарної школи. За останні два роки ми витратили на її будівництво дуже великі гроші, на деякий час призупинивши роботи на інших об’єктах. Зате завдяки тому, що не розпорошували кошти, довершили будівництво одного, але дуже важливого для нас.

Що стосується шкіл, то ми вирішили проблему з місцями в них і якістю самих будівель щонайменше на 10-15 років наперед. Маємо півторакратний запас місць у школах, то ближчим часом дефіциту в них не відчуватимем. Є, звичайно, недобудована школа «Престиж». Як на мене, доцільність цього будівництва не є однозначною, адже поруч стоїть незаповнена школа. Але раз уже воно розпочате, то так її не залишимо – добудуємо. Тим більше що школа престижна, має високий рейтинг.

– Якщо у школах є запас місць, то в дитсадках – навпаки, їх не вистачає.

– Над цією проблемою ми у 2011-му також працювали. Відкрили в наявних дитсадках 10 додаткових груп. Розумію, що це – півміра, але вона дала можливість зняти напругу в деяких районах. Особливо важливо, що відкрили групу в «Пагінці», де виховуються особливі діти. Приємно, що вона вийшла на рівні європейських стандартів, адже йдеться про категорію дітей, на яких економити не можна.

– Володимире Євгеновичу, якщо в місті видно рухомі стріли будівельних кранів, то це є показником його активної життєдіяльності та спроможності міської економіки. Що в нашому місті будувалося, крім чотирнадцятої школи, і чи є перспективи різати стрічки наступного року?

– Радує, що почали будувати такий надзвичайно важливий для Рівного об’єкт, як сміттєпереробний завод. Дуже приємно (дехто вже про це й забув), що збудовано автовокзал «Чайка». Для мене він важливий, бо це один з елементів концепції, як мають розвиватися пасажирські перевезення в Рівному. Передбачаємо, що в місті будуть два такі вокзали на протилежних кінцях, отож сільські автобуси в місто не заїжджатимуть. На наших вулицях має бути тільки великогабаритний, екологічно чистий транспорт. І ми до цього поступово прийдемо. Я з розумінням ставлюся до мешканців сіл, але мусимо зупинити потік сільських маршруток через місто. Бо коли кожен такий бусик проїжджатиме повз універмаг, то ми в цьому місті жити не зможемо. На виїзді в бік Луцька передбачається збудувати великий оптовий сільгоспринок, то плануємо «прив’язати» до нього другий автовокзал.

– А чи була ефективною минулого року Муніципальна програма сталого розвитку, яка дозволяє людям покращити умови життя в багатоквартирних будинках на умовах співфінансування цих робіт міським бюджетом і самими мешканцями?

– Я цією програмою дуже задоволений. У році, що минув, ми виділили на неї з бюджету міста три з половиною мільйони гривень. Разом з людськими грошима і внеском ПРООН використано на ці об’єкти понад 4 мільйони. Вдалося здійснити понад 30 проектів. Мені приємно усвідомлювати, що завдяки цій програмі, яку реалізуємо вже не один рік, у нашому місті є будинки з якістю життя, не гіршою, ніж на Заході. Й надалі будемо всіляко допомагати громадам мешканців, які прагнуть жити краще і готові задля цього працювати.

– Уже з настанням холодів велись масштабні роботи на дорогах. Люди дивуються, чому їх так пізно розпочали.

– Сприймаю критику, що ці роботи в нас практично щороку відтягуються до зими, але нічого з цим вдіяти не можу, бо асфальтувати можна лише тоді, коли приходять гроші. На жаль, з державного бюджету вони приходять лише пізно восени. Можна було б від них відмовитись і не витрачати, але рука не піднімається, тому виконуємо роботи аврально.

Добре, що морози припізнились, то на вулиці Мельника, яку асфальтували цього року останньою, встигли завершити навіть тротуари. А на весну окультуримо відкоси, посіємо траву, огородимо тютьковицьке кладовище і окультуримо територію навколо нього. Крім того на зупинках будуть павільйони для людей, які чекають на транспорт. Отже, ця вулиця набуде гарного сучасного вигляду. До того ж там при в’їзді з вулиці Шухевича завершується спорудження двох будинків. Плюс у недалекій перспективі завершення зведення церкви на розі Коновальця-Мельника і трьох житлових будинків, які «Реноме» обіцяє спорудити в тому районі за рік-півтора. Таким чином вулиця Мельника набуде цивілізованого вигляду.

Щоб продовжити дорожню тему, скажу, що нам посміхнулась удача з ремонтом мостів. Залізниця пішла нам назустріч і за власні кошти відремонтувала два мости на вулиці Князя Володимира. Тож тепер маємо два гарні мости і до того ж зекономили 8 мільйонів гривень.

– Житлово-комунальна галузь, від якої залежить якість життя нас усіх: як ви оцінюєте її роботу в минулому році?

– Є декілька позитивних моментів. Перше: вдалося ввести в дію сучасну конегераційну котельню, аналогів якій в Україні нема. Коли ми цей проект завершимо, а він передбачає розширення дії цієї котельні, то фактично зможемо опалювати і забезпечувати гарячою водою місто від двох підприємств – ТЕЦ і котельні на Макарова. Запустили й дві котельні, які працюють на щепі. Крім того вклали понад 20 мільйонів гривень на заміну аварійних теплових мереж.

Підлатались непогано. То­му попри кризу ми без запізнень, як це бувало раніше, а ще й на декілька днів наперед почали опалювальний сезон і при цьому не брали кредитів, щоб його розпочати, що мене дуже тішить. Що стосується ЖКП, то ліквідуємо два з них тому, що вони погано працювали. Нині ці підприємства – фактично банкрути. А в тих жеках, яким передамо житловий фонд ліквідованих, зменшимо накладні витрати і допоможемо їм «вичухатись», зробимо ефективнішими. Більше того, я своїм розпорядженням встановив у місті граничну межу накладних витрат для ЖКП.

– А коли від речей заземлених і практичних перейти до тих справ, які дають поживу для душі, то що з таких душевних речей вам запам’яталося найбільше з минулого року?

– Таких речей було декілька. Насамперед – Майданс. Коли до мене прийшла з цією ідеєю Галина Кульчинська і ми розпочали цю справу, я навіть не уявляв, який позитив принесе із собою цей проект. Звичайно, ця справа обійшлася недешево, але воно того вартувало, бо ті радість і піднесення, які відчули завдяки Майдансу діти, варті будь-яких грошей. Вважаю цей проект дуже вдалим і соціально значимим. Думаю, у який спосіб ми його продовжимо. Так само як і традиційний міський «Кубок майбутніх чемпіонів». Він дуже популярний серед дітей.

Незабутні враження залишив і приїзд Ліни Костенко. Попри невелику штовханину, що виникла в театрі на початку, враження дуже гарні. У той день ми з поетесою розстались після другої ночі і мали можливість обговорити найрізноманітніші речі. Цей приїзд був організований Галиною Кульчинською. Щоб не розкривати секретів, скажу, що вона виношує ідею наступних цікавих зустрічей.

Є ще декілька моментів, пов’язаних з молоддю, під час яких я зробив для себе важливі відкриття щодо нашого підростаючого покоління. Було це під час зустрічі з вихованцями ПДМ та в ході спілкування зі студентами, які проходили стажування на посадах міських керманичів. Зайвий раз мої спостереження підтвердились і під час конкурсу «Бурштинові нотки».

А полягають вони у тім, що у нас є велика кількість позитивної молоді. Є й інша молодь, схильна до шкідливих звичок, з якою має справу міліція. Але я мав спілкування з хорошою і дуже сподіваюся, що колись ця кількість позитивної молоді переросте в нову якість нашого суспільства. Сподіваюся, що перспективи нашої держави усе ж гарні, бо не може бути, щоб така кількість розумних молодих людей не могла виправити ситуацію в державі.

– Володимире Євгеновичу, а що вас минулого року розчарувало?

– Є декілька речей, які мені особливо допекли. Перше, це закон про регулювання містобудівної діяльності. Нині до нього внесли зміни, якими оті недоречності, що не дали нам займатися благоустроєм у місті, вже ліквідували. Але ж рік пропав! Хіба це можливо в цивілізованій державі, щоб Верховна Рада прийняла закон, а через рік його відмінила і тим самим визнала, що попереднє рішення було неправильним?

Друге. Всі мери в розпачі від недофінансування делегованих повноважень. І ці проблеми переходять на наступний рік. Я молю Бога, щоб хоч гірше не було, бо цього року ми понад 20 мільйонів гривень з міського бюджету, які можна було використати на ремонти дахів чи інші важливі для міста речі, мусили віддати на потреби, які по закону мала би профінансувати держава. Це грабіж серед білого дня. Ми з цього приводу звернулися до всіх вищих владних інстанцій, щоб наступного року таке не пов­торилося.

На початку року ми передбачали досить суттєвий рівень дефіциту бюджету, проте до сьогодні вже спрацювали так, щоб рівняни його не відчули. Ми, до речі, знайшли в міському бюджеті кошти, аби хоч частково профінансувати виплати вчителям по 57-ій статті, тобто за вислугу років. Є багато міст в Україні, де проблеми із зарплатнею вчителів почалися вже в грудні. Заважала працювати та політична шарпанина, яка час від часу виникала навколо міської ради. Я, звичайно, розумію, що партії з різноманітними політичними поглядами потрібні, але ж треба дивитися, на якому рівні.

Будь ласка, є Верховна Рада – гуртуйтесь там за політичними напрямами для політичної боротьби. Але в міській раді жодні політичні питання не вирішуються. А коли вони тут порушуються, то це означає, що лідери політичних партій використовують ради місцевого рівня для свого політичного піару. Це нечесно. Адже місцеві ради створені для того, щоб вирішувати господарські питання. Я з цим переконанням живу і багато разів про це говорив, хоча розумію, що це голос волаючого в пустелі. Та я у жилетку плакати не збираюсь. Тим більше що переважна більшість депутатів міської ради – люди досвідчені і налаштовані на конструктивну роботу. Доказом цього є той факт, що за 2011 рік ми прийняли рішень майже у півтора разу більше, ніж в попередньому році.

– Коли можна, окресліть плани, які будуєте для міста на 2012 рік?

– Міський будинок культури в парку – це той об’єкт, який у цих планах має першу позицію. Причому реконструкція торк­неться не тільки БК, а й усієї території навколо. Це буде сучасний концертний зал. Прискоримо й реконструкцію стадіону. Мені приємно, що голова облдержадміністрації домовився у столиці про фінансування будівництва льодового палацу. Також надалі фінансуватимемо програму сталого розвитку. Дуже сподіваюся, що запрацює сміттєсортувальний завод. Для мене це справа №1.

А ще, за попередніми підрахунками, на 2012-й рік матимемо на асфальтування вулиць 21 мільйон. Аби уявити, що це за сума, то скажу: до 2009 року в місті на асфальтування вулиць витрачалося менше ніж п’ять мільйонів. Останні ж три роки ми вклали у дороги відповідно більш як 13, 15 і в 2011 році – більш як 17 мільйонів гривень. Якщо такі темпи вдасться зберегти, то вулиці в нас будуть не гіршими, ніж, наприклад, у містах сусідньої Польщі.

– Володимире Євгеновичу, хоча ви тримаєтесь осторонь політики, та все ж: якою бачите політичну ситуацію в нашому місті у зв’язку з майбутніми виборами до Верховної Ради?

– Політична метушня буде цими виборами каталізована, тому рік у нас попереду цікавий. Для Рівного не так важлива боротьба партій, бо на нашому рівні їхні осередки не мають креативних лідерів. І до того ж з партіями більш-менш усе зрозуміло: рейтинг Регіонів практично незмінний, що ж до опозиційних партій, то очевидною буде тенденція, що всі вони намагатимуться відщипнути для себе шмато­чок «Батьківщини». При­чому відщипатимуть ті, які нині ходять в обнімку з «Батьківщиною». Своє тут візьме і «Фронт змін», щось відійде до Кличка, але найбільше відщипне «Свобода», яка на відміну від інших, подейкують, має практично необмежені фінансові ресурси. Але що стосується можливих кандидатів-мажоритарників, то тут є питання.

По-перше, ні в кого з них немає пристойних рейтингів. Максимальні рейтинги – 5-6 відсотків. Це мізер. Не хочу тут називати імен, хоча знаю вже з п’ятнадцятеро осіб, які позиціонують себе як кандидати в депутати на наступних виборах. Декому з цих кандидатів додасть зо п’ять відсотків до рейтингу їхня партійна приналежність. Отже, отримаємо з десяток кандидатів із рейтингом до десяти відсот­ків. І ос­кільки креативних кандидатів у більшості політичних сил немає, то про які рейтинги може йти мова?

Для прикладу, лідер однієї партії має у своєму лексиконі шість десятків слів – не більше. Я особисто рахував. Коли він дає якісь коментарі, то тільки переставляє ці слова місцями, а все інше доповнює знизуванням плечима, хитанням головою і розмахуванням руками. І хоч він досить активний, та чи зможе такий політик, будучи у Верховній Раді, проаналізувати хоч один закон.

Без сумніву, зусилля всіх кандидатів буде спрямовано на те, щоб знизити рейтинг конкурентів. Запевняю, буде купа розвінчувальних статей, море компромату, чуток і брехні. Є такий прийом – запускають у тролейбуси жінок похилого віку, які розповідають усякі небилиці про ту чи іншу особу. Коли до вас така підсяде і почне розповідати якісь дивні компрометуючі подробиці, то майте на увазі, що людина просто на роботі.

– Якщо виокремити головне з минулого року, то що вас найбільше порадувало?

– Усе ж життя – багатогранне. Політика – штука важлива, але не головна. Є багато речей у житті, які приносять справжню радість. У 2011-му для мене це було: з особистого – народження внука; з життя міста – відкриття 14-тої школи. Весь рік місто жило нормальним життям: були вода й опалення. Їздили тролейбуси, працювали двірники. Не виникало особливих ексцесів чи політичних потрясінь. Тому цей рік, хоч і непростий, але не з найгірших.

Хочу побажати рівнянам і на наступний рік здоров’я і добра. Щоб не згасла їхня віра у нашу державу і власні сили.

Спілкувалась Людмила Мошняга

  Categories:
write a comment

8 комментариев

  1. Январь 07, 18:02 #1 Нестор

    Якщо для голови рік вдався, то це не значить, що так само і для міста.

    Reply to this comment
  2. Январь 07, 18:15 #2 Слон

    Я б теж не плакав, якби вселився в нову хрту і провідав внука у Чікаго

    Reply to this comment
  3. Январь 07, 18:17 #3 Друг

    Справді, рік буде цікавий. Повилазять куча Муму з різних партій і почнуть обливати одне одного грязюкою. У кого буде більше грязі, в того більше й голосів.

    Reply to this comment
  4. Январь 07, 18:31 #4 Бегемот

    Та ще й підлизався до Берташа. Наче той взяв свої гроші і виклав для школи. Де ж були ви всі, як не наближалися вибори? А щодо конкурентів — типу «лідер однієї партії має у своєму лексиконі шість десятків слів – не більше. Я особисто рахував. Коли він дає якісь коментарі, то тільки переставляє ці слова місцями, а все інше доповнює знизуванням плечима, хитанням головою і розмахуванням руками…» — то краще почитайте своє інтервю і знайдіть більше слів.
    Щодо мостів — то не такі вони вже й чудові, пройдіться по них і поспотикайтеся об «шифер». Та й асвальт біля пивзаводу навряд чи дотягне до наступної зими. Про огорожі, які ви чомусь на прес-конференціях називаєте турнікетами — то погляньте, якіий у них вже зараз непроивабливий вигляд. А одна секція мабуть коштує не менше тисяч пяти наших гривеників….

    Reply to this comment
  5. Январь 09, 13:52 #5 SLON

    Люди, в кої то вєкі маємо в місті господаря, а все одно гавкаємо. Якого лихого? Людина ж діло робить! Як розвалитьсчя той асфальт, тоді й покритикуєте, а зараз явно краще стало.

    Reply to this comment
  6. Январь 27, 14:30 #6 Ухти

    А чиї це слова рахував Хомко?

    Reply to this comment
  7. Январь 27, 14:33 #7 Далекозорий

    Здогадуюся, що Осуховський — свободівець. Футболіст, який аж в Англії ховався від львівської міліції, тепер чомусь опинився в депутатах обласної ради і аж пищить, так хоче у Верховну раду.

    Reply to this comment
  8. Январь 27, 14:41 #8 вОДИТЕЛЬ

    Чом би його не обрати? Гарно руками розмахує.

    Reply to this comment

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.