Петро Єзгор: «Нестабільність в економіці завжди впливала на погоду в кримінальному світі»

Декабрь 15 09:55 2011

Така це вже служба, що про неї згадують частіше в негативних контекстах. Чи коли щось не так, то питають, куди це міліція дивиться. Чи коли доведеться потерпіти від злочинності, то набирають номер 102. Чи й просто вішають на міліцію всіх собак за все, що стається поганого. Люди в синіх мундирах до такого ставлення, здається, навіть звикли. Що поробиш, коли це така служба, яка мусить розбиратися з негативними проявами суспільства і кожного окремого людського «я». Але на порозі в цієї служби – день народження, причому ювілейний. Міліції України 20 грудня виповнюється 20 років. Напередодні цієї дати ми прийшли до начальника Рівненського міськвідділу УМВС України в Рівненській області полковника міліції Петра ЄЗГОРА, щоб розпитати у нього про те, чим нинішня міліція живе, чим переймається, на що нарікає, чим може похвалитися. Ось та розмова, яка у нас відбулася з головним міліціонером Рівного.

– Петре Якимовичу, скільки людей працює в міліції Рівного і чи ця кількість є відповідною потребам 250-тисячного міста?

– У нас працюють 470 співро­бітників – це й атестовані, і вільнонаймані працівники. Звичайно, хотілось би, щоб деякі служби були багатолюдніші, особливо – патрульно-постова. Раніше ми мали на цій ділянці батальйон, а тепер – тільки роту. Тобто патрульних у місті стало удвічі менше – до ста чоловік. Це менше, ніж у багатьох інших містах, але ж у нас і рівень злочинності нижчий від багатьох.

– А, до речі, яким є Рівне щодо кримінальної ситуації на тлі інших міст України? Чи справді воно настільки спокійне, як цим хваляться місцеві чиновники?

– Зниження рівня злочинності у нас відбулося досить суттєве: з початку цього року це мінус 12 відсотків до рівня такого ж періоду попереднього року. Але про оцінку нашої роботи і криміногенної ситуації в Рівному треба питати не в нас, а в людей.

– Але ж у вас є об’­єк­тивні показники цієї роботи, статистика, проти якої не попреш.

– Статистика, яка характеризує нашу оперативну обстановку, справді дає підстави казати про поліпшення криміногенної ситуації. Цього року в нашому місті сталося 1977 злочинів. Якщо торік у Рівному було скоєно шість убивств, то цього року всього одне. Торік ми зафіксували 17 розбійних нападів, у тому числі оті резонансні озброєні пограбування банків. А цього року затримали озброєну злочинну групу з чотирьох осіб, яка скоїла ці злочини, отже, завдяки професіоналізму наших працівників удалось подолати і це зло – напади припинились. Кількість пограбувань у Рівному знизилася цього року на 17 відсотків, а розкриття цього виду злочинів покращилось. Коли торік ми розкривали 55 відсотків пограбувань, то цього року – 70.

– Петре Якимовичу, а які злочини найбільш поширені в Рівному і які є найбільшим головним болем міліціонерів?

– Стан правопорядку не тільки у нас, а й в усьому світі диктує економіка. Коли в людей нема роботи і стабільних доходів, окремі з них вирішують цю проблему злочинним шляхом. Найбільша наша проблема сьогодні – квартирні крадіжки. Цього року їх сталося в місті 164. Це на рівні минулого року. Практично щодоби фіксуємо й крадіжки мобільних телефонів. І потерпілі, і злочинці в цій категорії злочинів – здебільшого неповнолітні, молодь. Так само важко змінити ситуацію з крадіжками з транспортних засобів майна, магнітол, різних речей, які люди залишають у своїх автомобілях практично на виду. Бо є передумови для скоєння цих злочинів – кількість автомобілів у місті збільшується, а умови їх зберігання залишаються на тому ж рівні, що й були. Гаражів, стоянок – мало. Люди ставлять свої автомобілі біля під’їздів.

– Чи наш злочинний світ переважно місцевий, а чи в Рівному роблять кримінальну погоду гастролери?

– Справді, багато розкритих нами злочинів скоїли іногородні люди, так звані гастролери. Але це не масово. Переважно маємо справу все-таки з доморощеними злочинцями.

– Правду кажуть, що злочинність помолодшала?

– Так, злочинний світ суттєво омолодився. Переважно це люди до тридцяти років.

– А часто ви маєте діло з рецидивістами?

– Кожен третій злочин у нашому місті скоїла людина, яка вже раніше притягалась до кримінальної відповідальності.

– Скільки заведених кримінальних справ завершується обвинувальними вироками в суді?

– Сьогодні з тих 1977 злочинів, які ми зареєстрували в цьому році, залишаються нерозкритими 813. А більшість іде до суду.

– Міліція завжди нарікає на невідповідність оснащення поставленим перед нею завданням. Чого не вистачає рівненським міліціонерам? Чи допомагає у вирішенні цих проблем нашій міліції міська влада?

– Так, ми відчуваємо підтримку міської влади. Я дуже вдячний міському голові Володимирові Хомку за те, що він відгукується на наші побажання і знає наші потреби. Цього року ми отримали з бюджету міста 160 тисяч гривень, за які купили комп’ютери та відеотехніку. Звичайно, хотілось би мати цієї техніки більше, адже в західних країнах громадський порядок забезпечується саме завдяки відеоспостереженню.

– А в нас яка частина міста знаходиться у фокусі відеокамер?

– Відсотків 3-4, не більше. Це вокзали і центр – місця найбільшого скупчення людей, завдяки чому там стається і найбільша частина злочинів. На наступний рік нам пообіцяли більше грошей на придбання техніки для відео­спостереження, щоб ми могли працювати більш по-європейськи. До речі, пограбування банків ми розкрили саме завдяки тій обставині, що відеокамера, встановлена при вході до одного з банків, зафіксувала лице злочинця.

– Які злочини найбільш проблемні щодо роз­криття?

– Неочевидні – крадіжки мо­більних і квартирні, пограбування…

– Чи правда, що з міліції у зв’язку зі змінами, внесеними до пенсійного законодавства, пішли всі досвідчені працівники і нині у вас працює молодь, якій тяжко розібратись у складних ситуаціях? Який середній вік працівника міськвідділу міліції?

– Наш середньостатистичний працівник сьогодні – це людина 26-27 років. Люди, які б мали бути наставниками для цієї молоді, пішли. Отже, кадровий голод у нас відчувається досить гостро, особливо коли доводиться призначати керівників служб.

– У місті поширена думка, що валютний п’ятачок і торгівля без дозволів у околицях рівненських ринків нездоланні тому, що їх «кришує» міліція. Що думаєте з цього приводу ви?

– У мене немає підстав так вважати. Я очолив міськвідділ у липні, і з того часу це питання постійно порушується на різних рівнях. Створена й спеціальна комісія з представників влади, правоохоронних та контролюючих органів. Результати цієї роботи очевидні. Практично ліквідовано стихійну торгівлю на Замко­вій, на підходах до ринку Дикого. Залишається проблема біля продуктового ринку. Але й там щодня наші працівники складають протоколи і щодо несанкціонованої торгівлі, і щодо валютників. Направляємо їх до суду. Проблема в тім, що раніше за незаконні валютні операції була кримінальна, а тепер – адміністративна відповідальність. Штрафи ці незначні, отже, покарання неадекватне тим доходам, які отримують валютники.

– Петре Якимовичу, яка зарплата у мілі­ціонера-початківця і міліцейського полковника? Скільки часу потрібно в міліції пропрацювати, щоб дослужитися від першої з названих зарплат до другої?

– Початківець отримує в міліції півтори тисячі гривень. Треба років 15-20, щоб дослужитися до полковника і отримувати удвічі більше.

– Що ви думаєте про корупцію в міліції? Чи доводилося вам карати або звільняти з роботи своїх підлеглих за корупційні діяння, зрощення з криміналом? Скільки таких випадків було викрито в міськвідділі протягом останнього року?

– Нас контролюють прокуратура та СБУ, то доречніше було б запитати про це у них. Протоколів про корупційні діяння щодо працівників міськвідділу цього року не складали. Але порушено дві кримінальні справи за посадові злочини.

– А ви самі частіше роздаєте своїм підлеглим стягнення чи нагороди?

– Чомусь так склалося, що частіше караю, хоча хотілось би навпаки. День міліції буде хорошою нагодою для відзначення кращих працівників.

– Маєте для них якісь особливі слова з цього приводу?

– Бажаю всім нашим працівникам і ветеранам міцного здоров’я, терпіння, удачі. Щоб наші виходи на службу завжди збігалися в кількості з нашими поверненнями додому. Хочу подякувати всім, хто підтримує міліцію, – міському голові, депутатам Рівнеради, керівникам силових структур, усім людям, які допомагають нам нести нашу непросту службу. Адже міліція без підтримки людей нічого не варта.

Розмову вела Людмила МОШНЯГА

До речі: Службу в міліції обрали три брати Єзгори. Старший, Леонід, уже пішов на пенсію у званні полковника міліції. Менший, Іван, трагічно загинув при виконанні службових обов’язків у званні майора. Нині залишається в строю середній з братів – полковник Петро Єзгор. Йому 45 років, 24 з яких віддав міліцейській службі.

  Article "tagged" as:
  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.