Від печалі до надії

Декабрь 08 09:51 2011

У день відкриття льонокомбінату на подвір’ї підприємства ніде було яблуку впасти.

Такий шлях пройшли в останні роки ветерани льонокомбінату. Їх переживання за долю рідного підприємства нині змінилися надіями на його гарне майбутнє. Із цього приводу в редакційній пошті зустрілися листи.

Одне з найбільших моїх вражень останнього часу – відкриття льонокомбінату. Навіть якби перерізування стрічки не супроводжувалось концертом і демонстрацією моделей одягу, пошитого з полотна, яке роблять на льонокомбі­наті, то все одно це було дуже гарне видовище. Адже побачити у наш час наповнені сучасним обладнанням цехи – це вже свято. Думаю, більшість пенсіонерів, які в основному й були гостями свята, давно зрозуміли, що пенсію для них заробляє не держава, а працюючі підприємства. І чим їх більше, тим більше шансів своєчасно отримувати пенсію. Тому бажаю льонокомбінату працювати, розвиватися, йти вперед. Жаль тільки, що обласна влада була представлена на цьому святі так «слабенько». Можливо, їй це не потрібно.

С. Г. СЕРГІЙЧИК, пенсіонер

У тих, хто працював на Рівненському льонокомбінаті в часи його розквіту, серце болить від тієї картини спустошення і руйнацій, яку застав у цехах нашого комбінату його нинішній власник Олег Червонюк. Нам показали ці кадри під час церемонії відкриття відродженого льонокомбінату.

Кажуть, на наших колишніх доглянутих клумбах і газонах паслися кози, собачі зграї гасали. Розруха та й годі. Але минуло три роки після повної зупинки комбінату, як про нього заговорили знову. Варто було зустріти в місті когось із колишніх комбінатівців, як люди починали обговорювати головну для нас новину: що кадри набирають; що не зрозуміло, як може бути льонокомбінат, коли льону в селах не вирощують; що нові верстати завозять; що он наш колишній колега Юрій Киселюк уже на льонокомбінаті працює, і не він один.

А потім нам дали можливість побачити все те на власні очі. Як ми раділи всьому! І тому, що тролейбуси до нашої зупинки «Льонокомбінат» знову їдуть повні, як і колись. І що ворота прохідної відкрито навстіж, бо нас тут чекають. І оркестр дзвенить. І фонтан дзюрчить, високо піднімаючи свої струмені, як і колись. І чути назустріч десятки вітань, і тягнуться тобі назустріч руки для обіймів від людей, з якими колись працювали поруч, а тепер насилу впізнаємо одне одного.

Як усе було гарно й урочисто. І прапор, який підняли біля прохідної молодята, що якраз цього дня брали шлюб. І вітання Олега Червонюка, нинішнього власника. І перерізування стрічки всім сімейством Червонюків, а з ними і першою ткалею льонокомбінату Єлизаветою Бєляєвою, яка випустила перші метри тканини у 1963 році. А ще був символічний пуск лінії нашою героїнею праці Мілентиною Бондаревою та міським головою Володимиром Хомком. Зрештою нам ще й подарували футболки сонячного кольору з комбінатівського полотна. Поверталися ми додому схвильовані, з почуттям печалі і надії. Ми ніби попрощалися того дня зі своєю молодістю, бо таким, як був у наші молоді роки, комбінат уже ніколи не буде. Разом з тим ми раділи, що знайшлася людина, яка не дала занепасти нашому підприємству. Ми символічно передаємо Олегові Червонюку традиції і славу нашого льонокомбінату, щоб він і надалі процвітав, як і колись, та став годувальником для сімей багатьох рівнян, як колись був годувальником для нас.

Марія КАЛАПУША, ветеран льонокомбінату

Ми з дружиною – ветерани льонокомбінату. Те, що ми побачили там тепер, вражає. Все набагато краще, ніж було у наші часи. Спасибі Олегові Червонюку, що відроджує комбінат і дає людям роботу. Як доведеться захищатися від рейдерів чи якої іншої нечисті, яка заважатиме вам працювати, кличте нас – станемо на захист рідного комбінату гуртом.

Сергій ОХРІМЧУК

  Article "tagged" as:
  Categories:
write a comment

3 комментария

  1. Декабрь 09, 10:02 #1 Внимательный

    А с каких это времен нашего мэра зовут уже «Євгеном Хомком». Кажется, он Владимир….. Просмотрели наши газетчики описку ветерана льнокомбината. Интересно, как прореагиует сам Владимир Хомко? Или и он не читает свою газету?

    Reply to this comment
  2. Декабрь 09, 21:34 #2 Внимательный

    Это выправлено на сайте. А в газете же так и осталось — что написано пером, то не вырубишь и топором!!!!

    Reply to this comment

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.