Кого накриє хвиля?

Світ завмер в очікуванні чергового витка економічної кризи

Країни мають об’єднатися для боротьби з кризою. Саме з таким посланням до світових лідерів звернулася нещодавно глава МВФ Крістін Лагард. На її думку, потрібні надзвичайні зусилля, аби світова економіка не занурилась у «втрачене десятиліття». Про передумови для другої хвилі глобальної кризи експерти говорять давно. Кажуть, нині ситуація дуже схожа до тієї, що була напередодні обвалу 2008 року. І що зовсім скоро нас очікує нова, потужніша за попередню, криза. Про те, чи буде повтор сценарію трирічної давності і як діяти в таких обставинах, ми запитали у експертів.

А хіба криза припинялася?

Падіння рівня споживання, а отже зниження виробництва, нестача коштів та відсутність доступного кредитування для бізнесу, безробіття та соціальна напруга в суспільстві. Усі ці ознаки кризи нікуди не поділися за останні три роки. Можливо, ми дещо адаптувалися до нових умов життя, але від того вони не стали кращими.

– Криза в будівельній галузі, яка почалася 2008 року, ще не закінчилася, – вважає фінансовий директор ТОВ фірми «Екорембуд» Юрій Вознюк. – Немає кредитів. Тому ніхто нових проектів не починає. Ми маємо більше замовлень у Росії, ніж в Україні. Що ж до чергової хвилі кризи, то навряд чи вона буде такою сильною, як про це говорять. Ми пережили дві великі кризи у 1998 і 2008 роках, тоді про їх наближення ніхто не говорив. Люди не були готові до обвалу, тому він так сильно і вплинув на економіку й бізнес. Якщо погіршення і станеться, то до нього усі вже готові.

– За останні три роки рівень споживання в Україні знизився удвічі, а отже, скорочується виробництво, – коментує нинішню ситуацію в державі голова правління ВАТ «Костопільський завод продтоварів» Микола Кучерук. – Це і є криза. Торік споживчий ринок нібито почав вирівнюватися, але ненадовго. Далі ж ця критична ситуація може лише погіршуватися.

Фахівці не беруться робити прогнози стосовно цін, адже на них відчутно впливає ситуація на світових ринках. Водночас не приховують, що проблеми в фінансовому секторі – неминучі. Хоч поки що їх і намагаються стримати.

– Ще навіть цього року ми можемо побачити падіння курсу гривні до долара і євровалюти, – прогнозує директор Рівненської філії «ПриватБанку» Василь Власенко. – Якби розвивалося виробництво, створювалися нові робочі місця, платилися б більші податки, то й за інфляцію чи курсові коливання можна було б не переживати.

Нову хвилю кризи не варто чекати, бо вона вже при­йшла. І чим далі, тим гіршою може бути ситуація.

– За останні місяці сер­йозно втратила ліквідність банківська система, із неплатежами зіткнулося багато підприємств, це дуже пригнічує, – зазначає генеральний директор ТОВ «Укртехнофос» Юрій Супрунюк. – Кредити для бізнесу практично не надають або ж пропонують під майже 40% річних. Таких зобов’язань жодне підприємство не потягне. Невдовзі можлива різка девальвація гривні, це ще більше вдарить по економіці. Не виключена й паніка, бо зростуть ціни на продукти і послуги. Відсутність коштів у країні призведе до того, що економіка не зможе далі нормально розвиватися.

Перетворіть лимони на лимонад

Однак навіть за таких неоптимістичних прогнозів змінити ситуацію можливо. Вона покращиться, коли почне зростати споживчий ринок, вважають фахівці. А для цього потрібні державні програми із соціальним ефектом.

– Рецесійні процеси в Європі досить сильні, і це позначиться на наших експортоорієнтованих галузях. Але ж ми можемо розвивати щось інше, – вважає заступник міського голови Рівного Сергій Васильчук, – наприклад, сільське господарство, легку, харчову промисловість. Усі говорять про продовольчу кризу. То давайте будемо вкладати в нашу землю, в сучасні агротехнології, тоді зможемо прогодувати пів­світу і самі нормально жити. Давайте будувати дороги, утеплювати будинки, школи й садочки. Може, для цього треба немалі кошти вкласти, але ці гроші повернуться сторицею. За­працюють цілі галузі, з’являться робочі місця, нормальні зарплати і так далі.

А ще дуже важливо не піддаватися паніці та не діяти необдумано. Не бігти скуповувати продукти. Не міняти гривні, адже на цьому часто втрачається ще більше, ніж від стрибка курсу. Важливо зібратися і використати кризовий період для чогось корисного. Як-то кажуть, коли доля підсовує тобі лише лимони, то зроби з них лимонад. Криза – це непоганий час для пошуку нових можливостей, нового поля діяльності, самовдосконалення та освіти. Головне – не сидіти і не бідкатися в очікуванні благодійників чи заморських рятівників. А просто працювати щодня заради себе і своїх близьких. Тоді й криза буде не така страшна.

Наталія НИРКОВА