За свою державу відповідаємо разом – Президент і народ

Август 25 12:54 2011

20 років тому ми разом опинилися в рівних умовах. Усі республіки колишнього Союзу стали однаково самостійними і однаково незалежними. Тепер же ми досить суттєво відрізняємося одні від одних. Чому ми по-різному змогли скористатися нашою незалежністю, чому за однакових стартових можливостей нині живемо по-різному? Що іще, крім незалежності, нам потрібно, щоб жити гідно? Про це наші кореспонденти розпитували рівнян напередодні ювілею Незалежності України.

Олег ЧЕРВОНЮК, власник льонокомбінату:

– Перш за все Україні заважає великий рівень корупції. Все розкрадається людьми, які мають доступ до національних багатств. За ці двадцять років уже сформувалася каста людей, ціле покоління, яке не навчилося працювати, а вміє тільки красти. Тим часом, щоб був результат, потрібно працювати, а не заглядати в державну кишеню. Де в тій кишені щось візьметься, якщо кожен не покладе в неї свою лепту? Але кладуть мало. Валовий дохід на душу населення у нас значно нижчий, ніж у наших європейських сусідів. А жити ми прагнемо так, як вони. Якщо хочемо більше споживати, то треба й більше працювати. Треба менше вживати спиртне, менше святкувати, а більше працювати. Державі варто більше боротися з корупцією, яка в нас зашкалює вже так, що людям страшно починати власну справу. Але й рядовим громадянам держави треба брати на себе більшу відповідальність за свою країну. Бо Президент не приїде до кожного українця, щоб скопати йому город.

Борис МАРКАР’ЯН, інвалід першої групи:

– Двадцять років тому всі союзні республіки розбіглися. Багато з них, як і Україна, втратили матеріально-технічну базу, що є головною складовою незалежності. А Україна, зруйнувавши все до основи й увійшовши в протиборство з деякими республіками колишнього Союзу, так і не змогла побудувати нам новий світ.

Спроба України влитися в Європу зазнала невдачі. Триматися разом із країнами СНД наші керівники не вважали за потрібне. Тому, на мій погляд, можна сміливо сказати, що у нас незалежності немає.

Чому інші республіки більш-менш просуваються вперед, а не топчуться на місці, як Україна? Відповідь на це запитання проста: нема турботи про людей. У нас зарплати й пенсії не забезпечують гідний рівень життя, тарифи на комунальні послуги зростають, простий народ душать податками.

Може настати й такий момент, коли Україна втратить незалежність, то це буде і образа, і розчарування. Не робіть зло своїми руками, пам’ятайте Господні заповіді. Олігархи і влада, не забувайте правила розподілу.

Микола ЯРОЩУК, віце-президент Рівненської торгово-промислової палати:

– Далеко вперед серед республік колишнього Радянського Союзу вирвались тільки Латвія, Естонія та Литва. Для цього були передумови політичні, економічні, історичні та соціальні. Щодо України, то я не вважаю, що вона топчеться на одному місці, оскільки в країні проводяться економічні реформи, котрі через декілька років покажуть свою ефективність.

Олександр ЛОПАЧУК, держслужбовець:

– Американська «велика депресія» і наша сьогоднішня криза мають показову спільну рису: їм тоді (як і зараз нам) терміново були потрібні добротні автомобільні дороги. Українці «вимолили» кредит і найняли іноземних шляховиків. Рузвельт же свого часу запустив величезні емісійні кошти, а американців змусив їх заробити, видобуваючи щебінь і прокладаючи автостради. Це лише приклад, так – в усьому: наші вже двадцять років силуються хоч якось протриматися на плаву, а щоб досягти успіху, треба втілювати сміливі й меркантильні системні рішення.

write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.