Євтух Микола Борисович

Євтух Микола Борисович – академік АПН України.

Народився 26 червня 1938 р. у смт Зарічне Рівненської області. Дружина – Євтух Віра Павлівна. Має сина Ігоря. Освіта вища, закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка за спеціальністю «викладач української мови і літератури» (1962 р.). Доктор педагогічних наук, професор, академік АПНУ (грудень 1999 р.), член президії АПНУ, академік-секретар Відділення педагогіки та психології вищої школи. Старший науковий працівник, науковий секретар Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогічних і психологічних наук УРСР (1972–1978 рр.). Із 1978 р. працював у Київському педагогічному інституті іноземних мов УРСР (із 1989 р. – завідувач кафедри педагогіки). Член-кореспондент АПНУ (1994 р.). У науковому доробку М. Б. Євтуха — понад 300 наукових праць, серед яких — навчальні посібники «Педагогіка: теорія та історія», «Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні», підручник «Соціальна педагогіка», монографії, збірники наукових праць. Під керівництвом Миколи Борисовича підготовлено 14 докторів та 93 кандидати педагогічних наук.  Заслужений працівник народної освіти (1995 р.). Нагороджений медаллю «А.С. Макаренко» (1987 р.), орденами: Святого князя Володимира (1997 р., УПЦ КП), Нестора-літописця (1998 р., УПЦ КП).