Чемпіонка Любов Семенюк переїхала в нову квартиру

Август 04 10:54 2011

До нової квартири Любові Семенюк уже не потрібно долати сходи.

Вони чекали на це удвох, а дочекалася тільки вона сама. Багаторазова чемпіонка України та Європи з пауерліфтингу серед спортсменів із порушенням опорно-рухового апарату Любов Семенюк переїхала в нову квартиру. Таку, про яку мріяла, щоб вона була на першому поверсі, аби не доводилось їй долати сходи на інвалідному візку, а радості очікуваної нема. «Бо нема мого Федічки», – плаче вона, не соромлячись чужої людини. І в мене до очей також підступають сльози, я сиджу, не знаючи, як її втішити і що сказати. Рана ще надто свіжа.

Ми писали про неї півроку тому. Інтерв’ю з Любов’ю Семенюк називалось «Нечемпіонські мрії чемпіонки». Мрія цієї мужньої, прикутої до ліжка та інвалідного візка з двох років жінки, але при цьому – майстра спорту міжнародного класу, призера європейських і світових чемпіонатів, була такою земною. Любов Адамівна мріяла перебратися зі своєї тісної, з кімнатою всього на 12 метрів, малосімейки на другому поверсі, нехай до такої ж тісної, але квартири на першому поверсі. 17 років життя на другому поверсі цієї малосімейки на Відінській змучили подружжя і фізично, і морально.
Федір зі своїм хворим
хребтом, через який він був інвалідом з дитинства, носив Любу на другий поверх на руках. Носив із готовністю і не нарікаючи, адже він знав, якими важливими є для Люби її тренування, аби вона дозволила собі пропустити бодай одне. Ті 28 сходинок, які відділяли їхню квартиру від вхідних дверей до під’їзду, були для них щоденною смугою перешкод. Федору було важко фізично, а Любі – морально, що він так напружується через неї. Тому вона допомагала чоловікові з усіх сил – підтягувала візок, чіпляючись за сходові поручні…
Проте Люба не просто мріяла про квартиру на першому поверсі, але й всіма силами боролася за неї. Коли минулого літа вона летіла на чемпіонат світу в Малайзію, то щиро молила Господа, щоб завоювати «бронзу». Адже якось вона прочитала, що всім спортсменам, які посядуть перші три місця на чемпіонатах світу та перші чотири на Олімпійських іграх, влада обіцяє квартири. І вона таки ту «бронзу» здобула.
Після нашої публікації про Любині мрії дізналося керівництво міста, і багато небайдужих людей узялись вирішити її квартирну проблему. А насамперед – міський голова Володимир Хомко, котрий наполіг, щоб місто виділило гроші на доплату різниці у вартості малосімейки Семенюків і тієї однокімнатної квартири на першому поверсі в будинку на вулиці Шухевича, яку знайшли для обміну. Член міськвиконкому, директор приватного підприємства «Патар» Микола Сич, який узявся пристосовувати цю квартиру для того, щоб Люба могла заїжджати до неї своєю коляскою просто з вулиці, а не через під’їзд, розповів нашому кореспондентові, що міський голова побував і на тому місті, де для Люби взялися будувати пандус, та переінакшив первісні плани будівельників. Вони хотіли зробити той пандус уздовж стіни будинку під людськими вікнами й балконами. Це було б незручно для всіх мешканців, а для Любові Семенюк – насамперед. Коли вже затвердили запропонований міським головою проект і стали будувати, це стало цілком очевидно.
До квартири добудували невеличку веранду з ганочком, на який можна заїхати пологим пандусом просто з дворової стоянки для автомобіля. Люба особливо відчула цю перевагу тепер, коли її Феді не стало. Вона сама без проблем виїжджає візком з кімнати, де вікно переробили на двері, у веранду, звідти – на ганок, а з ганку спускається пандусом просто на стоянку, де пересідає з коляски до свого автомобільчика з ручним управлінням. Вона не може нарадуватися таким зручностям і все каже, що їй Бог послав такого чудового чоловіка, як Микола Сергійович Сич. Мало того що він зробив усі ці добудови своїм коштом, то ще ж і сам подбав про кожну дрібницю, контролював будівництво від початку до кінця.
Ну а Микола Сич особливо дякує за співпрацю в цьому проекті директорові першого профтехучилища Ігорю Стрижеусу, котрий відгукнувся на пропозицію міського голови і виділив для будівництва учнів. Для хлопців, майбутніх будівельників, це була не тільки професійна практика, а й практика людських взаємин і дуже важливий виховний момент, вважає Микола Сич.
Усе було б добре в цій історії, якби в ній так не переплелися щастя і горе. Було так, що доки учні-будівельники під керівництвом Миколи Сергійовича добудовували до квартири зовнішню «інфраструктуру», внутрішньою опікувався сам господар. Федір найняв будівельників і з ними разом пропадав на ремонті з ранку до вечора. Якось він сказав сусідці по старій квартирі, що так уже змучився, що коли, дасть Бог, усе завершить, то ляже й не буде робити зовсім нічого.
Але зліг Федір ще до закінчення. Якось він вийшов з квартири, щоб піти по воду для ремонтників, і упав просто під вікном. Інсульт. Два тижні життя в ньому ще теплилося та й згасло. Зліг Любин дорогий чоловік назавжди. Він називав її золотком, лапусею, він над усе боявся, що вона піде першою. Але пішов першим сам, і та подія, якої вони так чекали удвох, сталася без нього.
Будні чемпіонки скрашує кішка Анфіса.Тепер Любина мрія, котра збулася, їй не в радість. Бо мріяла вона не стільки для себе, як для нього, Феді, шкодуючи його, хворого, що носить її по тих сходах. Парафіяни тієї церкви, де Люба прихожанкою, перевезли її до нової квартири разом з улюбленицею Федора – кішкою Анфісою. Вона й скрашує тужливі та одинокі Любині вечори у новенькій квартирі, де в усьому видно плоди Федорових рук. Так тоскно думати про це навіть людині, яка мала лише тимчасову дотичність до цієї історії і долі. Та разом з тим, як це не сумно, а треба визнати, що саме тепер, коли Федора не стало, ця квартира Любі потрібна особливо. Адже в неї не стало її надійної опори в подоланні отих сходів. А для неї самої ті сходи були б нездоланними…
Світлана ПІКУЛА

write a comment

1 Comment

  1. Август 06, 18:21 #1 Василь

    І радуюсь за Любу і співчуваю її горю, знаю її не перший рік як чудову спортсменку, сильну та вольову людину, нарешті видали їй квартиру про яку вона мріяла багато років, але на жаль як завжди з запізненням. Співчуваю її горю.

    Reply to this comment

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.