Вибір шкільного одягу великий, а от купити щось конкретно непросто.
Тетяна МЕЛЕЩУК,
мама 8-річного Дмитра: 
– Синові для школи люблю все купувати заздалегідь, насамперед канцтовари. Слідкую за акційними пропозиціями торгових центрів і супермаркетів. Намагаюся купувати за знижками, адже завжди потрібно багато зошитів, ручок, олівців тощо. Щодо ж до шкільної форми, то її, як правило, купую за тиждень або два до початку навчального року. Адже за літо дитина росте, і куплена раніше форма може стати малою. Форму купую в місцевих дитячих магазинах. Можливо, пошити її було б краще, але, на жаль, я не маю часу, щоб водити сина на примірки.
Світлана ЗАБАВСЬКА,
директор видавництва:
– Я за шкільну форму: вона дисциплінує, завдяки їй дитина привчається до ділового костюма. До того ж відпадає щоденна проблема, у що вбратися до школи. Проте купити нормальну шкільну форму стало неможливо. Майже все, що пропонують на ринку – синтетика. Готове вбрання, традиційно, пошите на середньостатистичну фігуру. А моя дочка – худенька і висока. Навіть просто знайти шкільний одяг за її розміром – це вже проблема: або рукави закороткі, або все на неї широчезне. Фасони на базарі однакові з року в рік. Якщо раніше форму вибирала я сама, то тепер вбрання вибирає дитина. Дівчина не одягне будь-що, ось і ходимо до магазинів, у яких ціна на шкільний одяг анітрохи не відрізняється від ціни на дорослий. А куди подінешся? І торговці на цьому успішно заробляють.
Тетяна ЮРЧУК, рівнянка:
– Моя донька Соня цього року вперше піде до школи. Тож цікавитися цінами на «шкільному» ринку почала ще в червні. Найбільше часу зайняли пошуки більш-менш якісної шкільної форми. Довго не могли знайти потрібний варіант, навіть планували шити форму. Але, на щастя, натрапили на форму українського виробника, яка цілком нас влаштувала. За неї заплатила 320 гривень. Нещодавно купила і спортивний костюм, взуття. Щодо канцтоварів, то найкращий спосіб дізнатися, де дешевше, – запитати у знайомих матусь школярів. Цьогоріч шкільне приладдя нам не дуже «вдарило по кишені», адже для першого класу потрібно небагато. Ходячи по магазинах, я не побачила великого ажіотажу навколо підготовки до 1 вересня.
Олена КЛАЧКО, редактор газети:
– Цього року форму ми ще навіть не приміряли: до кінця літа старшокласниця реально може й підрости. Краще розповім торішню історію.
Нам тоді пощастило знайти чудовий костюмчик-трієчку. Сарафан і жакет були чудовими і по фігурі, тільки брюки – «не такого» крою. І що б ви думали? Вони так і лежать у шафі, дочка їх жодного разу не вдягнула.
Майже всі доньчині однокласниці шиють форму в ательє. Дехто, як і ми, купує готове вбрання. У нас в ліцеї форма чорного кольору, обов’язково з шевроном із емблемою ліцею. Є гімн, прапор школи і ще багато спільних речей, які об’єднують дітей і якими вони пишаються. Можливо, правильно було б розробити модний костюм, який би подобався всім, і замовити разом? Хоча краще буде спочатку запитати думку щодо одягу кожного з учнів.