Ремонт як справжня катастрофа

Народ наш тепер робить не просто ремонти, а «євроремонти». Ця пошесть шириться від сім’ї до сім’ї, від хати до хати, даючи ремонтникам і продавцям будматеріалів можливість отримувати не просто бариші, а надбариші. Наші кореспонденти цього разу розпитували рівнян про те, що вони думають із приводу ремонтів і який досвід ремонтів мають – хороший чи подібний до кошмарного сну. Ось що нам розповіли:

Наталія ЖУЖЕЛЬСЬКА, менеджер:
– Не так давно я пережила аж два капітальні ремонти: у себе й у мами. Це – справжній армагедон! Повний шок від спілкування з нахабними майстрами, які за величезні гроші все роблять так, як зручно їм, і ні за що не відповідають.
Дороге все, особливо вікна, сантехніка, паркет. А встановили й постелили погано. Слюсаря з жеку, від якого тхне перегаром і в якого руки тремтять, тепер на поріг не пущу. Хоча приватник, до якого ми звертаємося, працює саме там. За живі гроші він робить непогано. Якщо й наважуся ще колись робити ремонт, то хіба що косметичний. Капітальний – це справжня катастрофа.

Володимир, електрик, робить ремонт у своїй квартирі власноруч:
– Ремонтами квартир я займаюся давно, але лише для себе, інколи допомагаю в чомусь друзям. Ремонт квартири – це виснажлива фізична праця. Зате для творчості – необмежене поле діяльності. За це я ремонт і люблю.
Витрати жахливі. Найдорожчими кімнатами стали ванна і туалет. Щоб приварити дві труби, майстер заломив ціну 500 гривень. За ванну, унітаз і плитку довелося викласти майже тисячу доларів. Стільки ж – за вікна, а нові двері обійшлися у вісімсот. Зате майстер, який виготовив каркас для вікон на балконі з власного матеріалу, порахував по-божеськи.

Наталія МИРОНЧУК, бухгалтер:
– Ми робимо ремонт кожні 5-7 років. Адже час іде, все змінюється і хочеться, аби в квартирі було гарно і затишно. Втім, ремонт — це доволі складна справа. Плануєш спочатку одну суму, а потім як починаєш усе, що потрібно, купувати, то витрати збільшуються чи не удвічі. Тому щоразу намагаємося підійти виважено та обдумано до кожної покупки.

Валентин КРОКА, депутат обласної ради:
– Ми з родиною живемо у власному будинку, йому вже 30 років, тому намагаємося постійно підтримувати його в хорошому стані. Цього року, наприклад, із зятем ремонтували сантехніку, дещо підбілювали. Намагаємося берегти наш дім, бо ж будь-який серйозний ремонт вимагає чималих грошей. Тож краще щороку зробити невеликий косметичний ремонт, ніж робити капітальний. Оселилися в будинку у 2006 році, до цього робили реконструкцію.
Наймали спеціальну бригаду. Звісно ж, багато нервів вони мені попсували, але до кінця ремонту ми знайшли спільну мову. Щоб орієнтуватися в ході реконструкції, радився зі знайомими, сам чомусь вчився. Бувало, що доводилося довго сперечатися з ремонтниками, але зрештою я наполягав на своєму. І сьогодні у нашому будинку використовується 99 відсотків площі. Усе зроблено практично і функціонально, як ми й хотіли.

І СУМНЕ, І СМІШНЕ
Не наша квартира

Тепер майстри дуже вмілі –
Навчились по світу.
Тож і нам у євростилі
Час ремонт робити.
Вмить взялася десь бригада –
Хлопці діловиті:
Розказують часто радо,
Що найкращі в світі.
Бригадир такий поважний,
Мовить: «Дуже прошу,
Любой капріз, як-то кажуть,
Та за ваші гроші…»
Каприз їхній. І що проти
Зможеш тут сказати?
Взялись різко за роботу,
Люто і завзято.
Довбуть стіни дуже швидко,
Ставлять вікна й двері,
Дуже швидко ліплять плитку
І клеять шпалери…
Церазіти, ламінати,
Мармур – не повіриш…
Ті кімнати не впізнати –
Не наша квартира…
Ремонт видався хороший,
Та за нього – от біда! –
Вимагають такі гроші,
Хоч квартиру ту продай!
Василь БАСАРАБА