«Золотий» укол для каштана

Июль 21 17:52 2011

Каштанова міль виїдає листя зсередини.

Років вісім тому серед літа несподівано почало сохнути листя на каштанах. Ще до початку осені частина його вже опала. Одні тоді казали, що тут не обійшлося без впливу забрудненої атмосфери, інші переконували, що причиною всьому – спекотне літо, а дехто шукав причину в наслідках вибуху на ЧАЕС.

Розшифрувати загадкове явище допоміг доцент кафедри лісівництва Українського державного лісотехнічного університету, що у Львові, Володимир Крамарець. Я звертався до нього за поясненнями, та вони були невтішні. Виявляється, вся та біда від особливої групи метеликів, так званої мінуючої молі. Упродовж останнього десятиліття цей шкідник «прописався» в Європі, звідки поширився на терени України.
Каштанова міль не здатна перелітати на далекі відстані. На зиму шкідник ховається в листі під деревами, а навесні, коли вантажівка чи потяг зупиняється поблизу заражених каштанів, міль залітає на них та їде на великі відстані. Отак і з’явилися жовті каштани на вулицях і в парках Львова, Тернополя, Луцька, Чернівців. І цього року в червні міль знов проявила себе на рівненських каштанах. У парку Шевченка, у районі льонокомбінату та в інших багатих на каштанові насадження місцях на багатьох деревах листя пожовкло і поскручувалося.
Аби боротись із ворогом, треба його знати. Та ця любителька покататися веде потаємний спосіб життя. Зверху міль на гілках не побачиш. Самка відкладає яйця на поверхні листя, пізніше дрібна, чотириміліметрова гусінь вигризає середину листка.
Боротися з пожирачкою дерев дуже тяжко. Згрібання опалого листя дає малий ефект. Навіть найсильніші хімічні засоби безсилі, бо вони збігають по листку й не потрапляють у потаємні ходи – «міни». Могли б допомогти препарати, що потрапляють у середину листка. Та цей засіб не бажано застосовувати, бо він небезпечний для людей. Я читав, що у Києві вдалися до препарату «Камерлік». По всьому периметру стовбура довкруж свердлять дірки глибиною сім сантиметрів, впорскують у них ліки й заліплюють «пояс» рідким силіконом. Ніби після цього три роки дерево не боїться шкідника. Але один такий «укол» коштує 1843 гривні. Де взяти такі гроші?
У Києві планують до кінця року замінити 50 каштанів саджанцями з Німеччини, що стійкі до хвороб. Щоправда, навесні вони цвістимуть не звичними білими, а рожевими суцвіттями.
У Чернівцях, де міллю заражені всі каштани, теж провели пробне щеплення. Дерева, яким введено вакцину, мають вигляд, кращий від інших.
І знову ж усе впирається в кошти. На Буковині до боротьби за життя каштанів (а їх у обласному центрі росте 800) залучили учнів. Там колектив восьмої школи виступив з ініціативою: кожна школа має вилікувати один каштан. Вдалося зібрати перші шість тисяч гривень. Їх вистачило, аби вилікувати тридцять дерев.
А що ж рівняни? У нас нічого не зроблено, аби перетнути шлях молі. Цьогорічна спека спричинила її ранній виліт, тому вже в червні – на початку липня по деревах «вдарив» шкідник. Більше того, на деяких вулицях він облюбував навіть клени. І подальшу ситуацію тяжко спрогнозувати: мінуюча міль – новий шкідник у нашому регіоні, і хтозна, які ще сюрпризи підкине.
Відповідаючи на мій лист, львівський науковець висловив надію, що, можливо, каштани вистоять, кинувши на боротьбу з міллю внутрішні резерви. Так, дерева не загинули, хоч нелегко переносять хворобу. Та біда не відступила. Мабуть, потрібен тривалий час, аби переконатись у ефективності самооновлень насаджень, їхній здатності боротись із бідою. Одне відомо достеменно: зеленому другові загрожує небезпека.
Василь ЯНОШІ, пенсіонер

write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.