Гаряче літо для абітурієнтів

Июль 21 17:14 2011

Погода тут узагалі ні до чого. Як селянина весняний день, коли працюють до третього поту, годує потім цілий рік, так і випускників загальноосвітніх шкіл і закладів профтехосвіти, а тепер уже абітурієнтів вишів, це літо, без перебільшення, годуватиме все доросле життя. Молодь у наш час динамічна й прагматична. Парад випускників, настанови «у добру путь» і вальси до світанку для більшості молодих – лише частина ритуалу прощання зі школою. Головне – скласти тести.

ЗНО – все-таки «за»
Нам не відомо, скільки випускників із 10254-х, які складали на Рівненщині тести зовнішнього незалежного оцінювання, віддали б перевагу вступним іспитам до вишів над тестами, але почути про це бодай від одного нам не довелося. Навпаки, абітурієнти, з якими ми спілкувалися біля дверей приймальних комісій, в один голос запевняли, що тестування – це об’єктивно і зручно. Про підтасовки чи корупцію нічого конкретного ми так і не випитали.
Система ЗНО стала вже звичною. Цього року навіть прискіпливі незалежні спостерігачі не зафіксували глобальних порушень, що могли би вплинути на результати тестування. Спостерігачі занотували лише факти, коли абітурієнтам, які забули паспорт або сертифікат, самі працівники пунктів радили бігти до поліклініки, аби роздобути липову довідку про хворобу, щоб заявитися хоча б на другу сесію. Найбільш ліниві не зробили і того, через це тести взагалі не пройшли 40 випускників.
А з результатами кампанії ЗНО нас ознайомив проректор з моніторингу та якості освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Петро Ковальчук.
– Двоє випускників, – розповів він, – набрали по чотириста балів із двох предметів. Перший – із математики та фізики, другий – із української мови і літератури та історії України. Набрали максимум, двісті балів, з одного предмета:
8 випускників – з української мови і літератури, 6 – із математики, 5 – з історії, 4 – з біології і по одному з англійської, французької мов і фізики. Середній бал, який дає право подавати документи у виші, цього року становить 124. Такого рівня не досягли приблизно 10 відсотків абітурієнтів області.
Начальник обласного управління освіти Іван Вєтров вважає, що це хороший результат.
– Зважте, що учасників зовнішнього незалежного оцінювання у 2011 році менше, ніж було торік, на 250 чоловік. У рівнян високий рівень підготовки. Точно знаю, що на Волині кількість учасників, які набрали по 200 балів, менша.

«Демографічна прірва» – таки проблема
Через демографічну кризу до найпрестижніших університетів на сході України в цьому році є шанс потрапити навіть середнячкам. Глава ради ректорів Дніпропетровської області професор Олександр Величко сказав таке: «У абітурієнтів вірогідність вступу на бюджетні місця зростає в 2-3 рази».
А що ж у Рівному? Професор Руслан Постоловський, ректор РДГУ, прямо заявив нашому кореспондентові:
– Я завжди казав, що для нас майбутні недобори – це міф. Рівненщина за народжуваністю – перша в Україні. На 850 державних місць лише за два тижні університет прийняв уже майже 6000 заяв. На факультеті історії 60 місць за держзамовленням, а заяв – майже 400. На найпопулярніші спеціальності конкурс буде великий. Абітурієнти знають, що понад 95 відсотків випускників РДГУ відразу влаштовуються на роботу. Університет заробив великий рейтинг, має давні традиції, власне «обличчя». Серед викладачів – 35 професорів, 300 доцентів. Виш має 7 гуртожитків. Хоча їх не вистачає на всіх (14 тисяч студентів – це не жарт), але більшість мешкає саме там.
У не менш престижному Національному університеті водного господарства та природокористування теж не сильно нарікають на «демографічну катастрофу».
– Вступна кампанія триватиме місяць, тому торішнього ажіотажу немає, – розповів нам відповідальний секретар приймальної комісії НУВГП Руслан Макаренко. – Але абітурієнти є, і їх не менше, ніж торік. Щодня приймаємо по 300-500 заяв на денну форму навчання і по 100-150 – на заочну. На жаль, вишам не дозволили, як торік, визначити третій вступний предмет, наприклад історію України, географію або іноземну мову. Це зіграло не на користь інженерних і природничо-математичних спеціальностей: деякі діти, розраховуючи на це, не здавали фізику і хімію, хоча сподівалися вступати у «водний».

Почім «граніт науки»?
Окремі університети, наприклад у Луганську, щоб не залишитися без контрактників взагалі, почали хитрувати. Один із тамтешніх вишів розповсюдив рекламу про небувало низьку вартість навчання. Як з’ясувалося, «дешевий сир» пропонують лише на першому курсі. Починаючи з другого адміністрація втрати від «акції» надолужить із лихвою. За всі роки навчання в «хитрому» університеті треба буде заплатити 36460 гривень, а в іншому луганському виші на такій самій кафедрі – всього 28000, підрахували оглядачі сайту «освіта.ua».
Ми дізналися, що рівненські виші, які мають державне замовлення, на пересмикування цін не хворіють. Той самий Руслан Постоловський запевнив, що ось уже три роки університет не підвищував вартість навчання. В НУВГП ціни цього року зросли приблизно на 100 гривень за рік навчання, а розподіл оплати по роках розраховувався з урахуванням прогнозу інфляції й від року в рік зростатиме незначно. Але і в Рівному на одній із радіостанцій з’явилася заманлива реклама відомого комерційного вишу, який пропонує знижку 50 відсотків на навчання на першому курсі. Абітурієнтам-контрактникам, а разом – і їхнім батькам, варто уважно вивчити умови навчання, щоб не стати жертвою вдалого маркетингового ходу навчальних закладів. Прочитайте уважно договір – у ньому обов’язково повинна бути вказана остаточна вартість навчання.

Віртуальні абітурієнти
Навіть трохи незручно кидати ще й свій камінь в бік цьогорічного експерименту Міносвіти – системи «Електронний вступ-2011». Вже багато казано-писано і про нелегітимність проекту, і про його технічну недосконалість, й навіть про «глюки» головного вступного сервера. Вступники скаржаться, що їхні заяви машина реєструвала не в ті навчальні заклади й не на ту спеціальність, змінювала середній бал атестата і спотворювала вписані користувачем результати ЗНО.
Прогресивна ініціатива, як у нас часто буває, знову втілюється в життя без належної технічної підготовки, апробації та без достатньо прописаного правового підґрунтя. Тож навіть у інформаційно «просунутому» НУВГП члени приймальної комісії скаржилися, що інфосистеми «Електронний вступ-2011» та «ІС-конкурс», які повинні були функціонувати сумісно, не стикуються. «Електронний вступ-2011» не контролює кількості поданих заяв. У підсумку, одна людина може подати заяви у три ВНЗ на папері, а ще хоч п’ятдесят – через інтернет. Комп’ютер цього не забороняє. Але не факт, що згодом недобросовісному вступникові не вкажуть на двері тоді, коли змінити щось буде вже пізно.
Висновок: хочеш навчатися – пакуй документи, купуй квиток і їдь до вишу. А тим, кому вдалося надіслати документи через інтернет, радимо проконтролювати дані особисто або за телефоном приймальної комісії.

Абітурієнти-2011, які вони?
Серед десятків молодих людей, із ким довелося поспілкуватися біля дверей приймальних комісій, ми не зустріли жодного, хто подає заяву аби-куди. Ольга Миколаївна приїхала з дочкою із волинського села Римачів. Іванна хоче стати вчителькою початкових класів. РДГУ – це третій виш, до якого дівчина подала заяву. Обиратиме між ним, Волинським національним і Острозькою академією. Вона обрала лише одну «запасну» спеціальність – «історія». Зі 180 балами за ЗНО абітурієнтка має шанси отримати запрошення від усіх обраних навчальних закладів. Куди Іванна піде вчитися в такому разі?
– Дочка хоче працювати вчителькою в рідному селі, – розповідає пані Ольга. – Для неї головне саме це. А де вчитиметься, ми ще не визначилися. Кожен із університетів престижний і по-своєму добрий. Побачимо, де запропонують кращі умови для навчання, гуртожиток, тоді й обиратимемо.
Так само поводитиметься Олена з Чернівців. У неї – 188,5 бала. Омріяних університетів – три, а спеціальність – одна – «українська мова і література».
А ось рівнянину Михайлові, щоб визначитися зі справою всього життя, довелося набити першу гулю. Він встиг цілий рік повчитися в одному з вишів, навіть на державному місці, й лише тоді збагнув, що обрана спеціальність – не його. Вирішив, що не все ще втрачено, і подав документи на факультет спортивної реабілітації КПІ, а разом – на фізфак РДГУ. Михайло твердо вирішив стати спортивним інструктором. Конкурс він сподівається здолати зі 124,5 бала, успішно здавши фаховий іспит. Футболіста-першорозрядника, на його думку, захочуть бачити у лавах студентів. Навіть якщо доведеться вчитися за контрактом, він йтиме до вже остаточно визначеної мети.

Диплом – це не все
– Майбутнім студентам слід знати тенденції реального ринку праці, – зауважує директор обласного центру зайнятості Іван Ткачук. – Тільки так молода людина зможе обрати той професійний шлях, на якому не буде безробіття. Звичайно, найлегше знаходять роботу висококваліфіковані робітники: слюсарі, електрогазозварники, робітники з ремонту електроустаткування. Вони потрібні завжди. Що ж до фахівців із вищою освітою, то, за прогнозами експертів, ключовими галузями економіки країни залишаться металургійна, хімічна, переробна промисловість. Розвиватиметься і сільське господарство на основі високотехнологічного виробництва. Тому сприятливі прогнози для фахівців інженерно-технічних професій. Потрібні фахівці з інформаційних технологій. І хоча ми завжди кажемо, що стільки юристів та економістів, скільки випускають навчальні заклади різних рівнів акредитації, не потрібно, роботу знайдуть ті з них, чиї знання відповідають сучасним вимогам, хто має практичний досвід, хто готовий повсякчас підвищувати свою кваліфікацію відповідно до світових стандартів. Отож варто вивчати тенденції попиту на фахівців, знати вимоги роботодавців, а зробити це допоможуть у службі зайнятості.
Сергій СНІСАРЕНКО

write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.