Сесійна зала – немов політична авансцена

Июль 14 14:14 2011

Часто-густо сесійні засідання Рівнеради розпочинаються з гучних політичних заяв тієї чи іншої депутатської фракції, котрі надовго паралізують роботу народних обранців. Можливо, мені, людині, далекій від великої політики, тяжко збагнути всі її хитросплетені тонкощі чи, навпаки, неосяжну глобальність масштабу, тому щораз задаюся одним і тим же питанням. Ніяк не можу докумекати: чому, скажімо, дехто з депутатів міської ради береться вершити зовнішню і внутрішню політику держави, при цьому жодного разу і словом не обмовившись про ті проблеми, вирішення яких від влади міста чекають його виборці?

Відповіді губляться в тенетах здогадок, особливо коли висунуті ультиматуми завуальовуються таїною якоїсь «політичної доцільності». І знову ж мимоволі виникає запитання: чому домінує політична доцільність, а не інтереси виборців, котрі довірили своєму обранцеві вболівати за вирішення соціально-побутових питань мешканців виборчого округу? Адже обирали його депутатом не Верховної Ради, а міської.
Напевне, не переймався б цими роздумами, коли б не щоденне спілкування з парафіянами нашої церкви Всіх Волинських Святих, котрі водночас є моїми виборцями. Людям, котрим уже оскому набили політичні шоу, здебільшого не до ідеологічних протистоянь. І навіть не тому, що в нас, по суті, немає національної ідеології в прямому розумінні цього слова. Просто пересічному мешканцеві Рівного більше болить таке: де знайти роботу для себе чи когось з дітей, чим заплатити за квартиру, де взяти гроші на ліки. Їх турбує нестримне повсюдне подорожчання (продуктів, товарів першої необхідності, проїзду, комунальних платежів). Вони чекають від міської влади не політичної позиції, а відремонтованих ліфтів, збудованих дитячих майданчиків, впорядкованих дворів, заасфальтованих і освітлених вулиць. Вони сподіваються бодай на дещицю тих обіцяних «золотих гір», які декларували нинішні депутати у своїх передвиборчих програмах. Адже кожен з них клятвено запевняв, що дбатиме про ремонт дахів, благоустрій прибудинкових територій, чисті та освітлені під’їзди, безпеку громадян тощо.
Прикро, що з головою поринувши в якісь політичні інтриги, депутати відособилися від своїх виборців. Гірко на душі, коли, мов риба об лід б’єшся, намагаєшся вирішити, здавалося б, дріб’язкові проблеми мешканців свого виборчого округу, а наштовхуєшся, як правило, на суцільну стіну непорозумінь і байдужості. А ще боляче, коли з легкої руки чиновників мимоволі перетворюєшся в очах своїх виборців, м’яко кажучи, на людину, котра не відповідає за свої слова.
Було, хоч в Сірка очі позичай, коли взявся вирішити проблему зупиненого ліфта в будинку на вулиці Євгена Коновальця, 28. Щиро повіривши в обіцянки чиновників, запевнив мешканців будинку: спершу – що ліфт запустять до кінця року, потім – до кінця січня… І, мабуть, ще досі обіцяв би, щораз називаючи нові й нові строки, якби не звернувся з цією проблемою до міського голови Рівного.
На моє прохання Володимир Євгенович Хомко також дав завдання своєму заступникові розглянути можливість залатати ями в дворі будинку на вулиці Мельника, 18, яким через баюри неможливо ні пройти ні проїхати. Виявилося, що немає ніяких труднощів, щоб впорядкувати кілька метрів прибудинкової території. Проте мешканці згаданого будинку вже понад три місяці чекають на обіцяний благоустрій (латання ям, ремонт лавочок, новий дитячий майданчик).
Не подумайте, що належу до невправних романтиків, які плекають ілюзії, що за рік-два вдасться докорінно поліпшити життя мешканців міста. На це потрібен час і, головне, чималі кошти, яких постійно катастрофічно не вистачає. Проте певен, що чимало справ можна зробити, не докладаючи багато зусиль. Деякі з них, як наприклад, поробити чи пофарбувати лавочки в дворах і скверах, намагаюся повирішувати самотужки. Окремі, як-от ямковий ремонт вулиць Мельника і Коновальця – шляхом надокучливих просьб. А от завезти у пісочниці пісок, щоб малеча мала де гратися, – просто глобальна проблема.
Говорю це не задля того, аби поговорити чи поплакатися в жилетку. Хочу якимось чином «достукатися» до депутатів, вмовити їх спуститися із захмарних вершин великої політики до земних проблем своїх виборців. Чому, скажімо, не згортуватися докупи депутатам-мажоритарникам, аби спільними зусиллями подбати про те, щоб вулиці мікрорайону були освітлені в темну пору доби; щоб облаштувати належну зелену зону відпочинку; щоб привести в належний порядок стадіон школи № 28, де займаються сотні мешканців «Північного»; щоб довести до логічного завершення питання транспортного сполучення і т.д. І для вирішення цих злободенних проблем достатньо лише одного – доброї волі. Щоправда, для цього необхідно позбутися загадкової «політичної доцільності».
Михайло ЖАРОВСЬКИЙ,
депутат по виборчому округу № 26 м. Рівне

write a comment

1 Comment

  1. Август 04, 22:48 #1 Отцю Жаровському

    Отець, перестань на кожній сесії красти землю на підставних людей, рано чи пізно громада про все дізнається!

    Reply to this comment

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.