Зустріч через 30 років

Июль 07 11:27 2011

Через 30 років на зустріч із вчителями і рідною школою прийшли випускники четвертої школи Рівного. Обнімалися, цілувалися, заглядали в кожен куточок рідного закладу, який за ці роки дуже змінився. Особливо вразили колишніх учнів оснащеність кабінетів, комп’ютерна та оргтехніка. 63-річна школа зустріла своїх колишніх вихованців святково усміхненою, з чудовими центрами дозвілля та харчування, фотовиставкою, новим методичним кабінетом, музеєм, учительською.

Сердечним було вчительське вітання. Водночас воно мало калейдоскопічний характер від ще жевріючої думки, що не встигли приголубити, розворушити душу кожного учня у складний для них час. А колишні вихованці у відповідь дякували своїм наставникам за міцні знання, нагадували деякі вчительські огріхи.
Переді мною безмежно щирі, надзвичайно чуйні естетки, що давали мені наснагу, Г. Малка, О.Слободенюк, Л. Негрей, І. Бакланова, Н. Горчак, Н. Трофімчук і В. Башун. А тонкої і тихої лірики, високої моральної чистоти дівчата М. Левосюк, Т. Раделицька, Т. Таранчук, В. Пархолюк, С. Онищук, М. Шапар, Л. Рябунець, Т. Кравчук завжди шукали божественне начало в своїх роздумах і оцінках. Хлопці ж О. Куть, В. Малафійчук, О. Старенький, В. Ільчук, М. Тучак, О. Левчук і тепер, як і багато років тому, випромінюють велику людяність, добре розуміють, що в світі є одне неперехідне – правда. С. Павлущик, В. Дем’янчук, Б. Войтко, В. Мудик, М. Петриченко, М. Стрельник, В. Зав’ялов, М. Марчук мали свою тверду життєву позицію, були перспективні, розкуті та красиві. Позначені печаттю таланту, мали власний спосіб мислення, зачаровували своєю одухотвореністю Н. Нікуліна, Н. Сюдмак, Т. Сюдмак, О. Мітчук, В. Кривко, О. Ставицький. Окремо хочу сказати за вундеркінда Ю. Гарницького. Вчителі жартували: якби його завтра послати на олімпіаду з китайської мови, він і там посів би призове місце.
Яскравими зорями відлетіли наші незабутні учні на тернистий життєвий шлях, де стали провідними лікарями, директорами підприємств, учителями, успішними бізнесменами. Деякі захистили кандидатські, докторські дисертації, мають звання професорів. Тож нехай вас береже Господь і ніколи не відцвітуть барви веселки рідної школи, яка дала крила творити добро, а корінь, щоб приросли до рідної землі, хати й України.
Тетяна ПІЯР, вчителька

write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.