Політична еліта Рівного готується до парламентських виборів

Літо. У повітрі запахло полуницями, липою і… виборами. Так-так – саме виборами у Верховну Раду України, до яких залишається трохи більше ніж рік.
Зовні ситуація в місті ніби спокійна, але якщо придивитись, то можна помітити неабияку активність: то «свободівці» шукають привід «наїхати» на місцеву владу, то Галина Кульчинська особливо активно береться за різного роду культурно-молодіжні акції, то Олег Осуховський роздарює ювелірні вироби на різноманітних конкурсах краси, а то й Світлана Богатирчук-Кривко знову з’явилась на телеекрані. І це, схоже, тільки початок. Портал OGO.ua проаналізував можливості і шанси потенційних кандидатів у народні обранці.

Законне дишло
Ці вибори, судячи з того закону, який має проголосувати парламент, будуть змішаними. Тобто половина депутатів обиратиметься за партійними списками, а половина – у мажоритарних округах. Виборча кампанія в останніх займає близько року, це якщо ви націлились на перемогу. І, судячи з активності політичних гравців Рівного, на перемогу націлилося чимало бажаючих.
Поки що претенденти на високе звання проводять своєрідну розвідку боєм: нагадуючи про себе електорату, але поки не розгортаючи повноцінну виборчу кампанію. Це й не дивно, адже хоч усі й розуміють, що виборчий закон, який президентська команда видала «на-гора», буде прийнятий, та забігати поперед паровоза не варто. З іншого боку, хтозна-що буде під час його прийняття у парламенті. Чи не прийде комусь у голову розвернути його, кардинально змінивши правила? У цій країні можливо все…
Однак склавши руки ніхто сидіти не збирається. Варто лишень розгорнути місцеві газети, аби зрозуміти бодай попередній список тих, хто зібрався в обранці народу. Тут вам і зять попереднього президента Ющенка Олексій Хахльов. Родом з Острога, він, здається, вирішив починати сольну політичну кар’єру саме з рідної Рівненщини. Розворушились і політичні старожили Павло Сулковський, Микола Шершун та Юрій Прокопчук. Але давайте придивимось до Рівного. Як на мене, найцікавіші події розгортатимуться саме в обласному центрі.

Хто на депутатство?
Спробуймо проаналізувати ті ресурси та можливості, з якими місцеві політики підходять до майбутньої виборчої кампанії.
Віктор Матчук. У екс-губернатора Рівненщини, а нині народного депутата України Віктора Матчука є два варіанти того, як продовжити політичну кар’єру. Перший скоріше фантастичний – це пройти за виборчим списком партії «Наша Україна». Однак навряд чи ця політична сила подолає виборчий бар’єр, яким би він не був – три, чотири чи п’ять відсотків. Другий варіант – обиратись у мажоритарному окрузі, а точніше, у Рівному. Тут у Матчука хороша впізнаваність, а в пам’яті людей ще свіжі спогади про часи його головування в Рівненській облдержадміністрації. Щоправда, рейтинг Віктора Йосиповича значно хитнувся після не надто вдалого результату «Нашої України» на виборах в обласну раду. Шанс на перемогу в Матчука лишається у разі, якщо його підтримають інші націонал-демократичні сили: «Фронт Змін», Народний рух України і т.д.
Галина Кульчинська. Заступник міського голови Рівного має чи не найвищі шанси на успіх у майбутніх виборах. Її активність у гуманітарній сфері приносить непогані результати, а її приналежність до «Батьківщини» автоматично приплюсує кілька відсотків так званого протестного електорату. Якщо ж додати сюди підтримку міського голови Володимира Хомка, то Галина Григорівна має всі шанси проміняти крісло заступника міського голови на крісло в парламенті. Якщо вона, звісно, цього захоче, бо поки що Галина Григорівна каже протилежне.
Володимир Петрів чи Світлана Ніколіна. Саме така дилема, на мій погляд, стоятиме на цих виборах в УНП. Світлана Ніколіна може піти на вибори як лідер обласної організації УНП, але, як на мене, то більше шансів здобути пристойний результат у народного артиста України, директора Рівненського академічного музично-драматичного театру Володимира Петріва. Щоправда, може бути й інший варіант, коли місцеві УНПісти підтримають кандидата від «Свободи». Однак це для них означатиме політичний фініш й остаточну втрату, а точніше, «переуступку» свого електорату партійцям Олега Тягнибока.
Олег Осуховський. Цей молодий львів’янин на минулих місцевих виборах переміг у мажоритарному окрузі міста Рівне на виборах до обласної ради. І це притому, що він з’явився за три місяці до виборів. До того він спокійно жив собі у Львові, грав у футбол в Англії далеко від рівненської політики. Напередодні минулих виборів його прислав на Рівненщину Олег Тягнибок – як наглядача над місцевими «свободівцями». Вже після виборів Олег Осуховський замінив Степана Молчана на посаді голови Рівненської обласної організації ВО «Свобода». В оточенні Осуховського з’явилися представники бізнесу, а сам він чи не постійний член журі на різних конкурсах краси, де переможниці отримують ювелірні прикраси від депутата Олега Осуховського як спеціальні подарунки. На сьогодні цей молодий львів’янин чи не головний бажаючий, принаймні, так видається збоку, на значок народного депутата від Рівного.
Володимир Хомко. Міський голова показав хороший результат на минулих виборах міського голови Рівного. Понад шістдесят відсотків підтримки рівнян – хороший плацдарм для стрибка у парламентське крісло. Щоправда, виникає питання: навіщо Володимирові Хомку депутатство, якщо в нього попереду ще чотири з половиною роки на посаді міського голови Рівного? Але, схоже, дехто з опонентів вирішив перестрахуватись і попрацювати на зниження рейтингу міського голови.
Світлана Богатирчук-Кривко чи Людмила Туровська. Останнім часом ожила в інформаційному плані й депутат Рівнеради, начальник Головного управління Держкомзему в Рівненській області Світлана Богатирчук-Кривко. Після двох поразок (програні вибори міського голови у 2008 році та поразка у мажоритарному окрузі на виборах до міськради в 2010-му) виграти їй буде важко. Якщо її не підтримають адмінресурсом регіонали. Щоправда, Народну партію на виборах цілком може представити інша жінка – Людмила Туровська. Скажете: не може бути! А згадайте-но той факт, що ніхто не хотів ставити на Людмилу Валентинівну, коли вона вийшла проти тодішнього секретаря Рівнеради Юрія Торгуна на мажоритарний округ і… переконливо виграла. Тепер же Туровська – одна з найактивніших депутаток у Рівненській міськраді…
Олексій Губанов. Якщо регіоналам і виставляти на вибори до Верховної Ради на «мажоритарну» по Рівному свою кандидатуру, то хіба що молодого регіонала Олексія Губанова. У цього заступника губернатора є все для серйозних претензій на перемогу. Завадити може лише… його партійність. Ну не набирають регіонали в Рівному більш як 10-12 відсотків. Щоправда, при сильному розпорошенні голосів та адмінресурсі й цього може вистачити, аби отримати нардепівський значок.

Перші бої
Схоже, першим під шквальний вогонь опонентів потрапив міський голова Рівного Володимир Хомко. Містом почали ширитися чутки, що міський голова зібрався у Верховну Раду. Саме тому, схоже, інші охочі отримати депутатський значок вирішили зробити превентивний удар і попрацювати на зниження рейтингу міського голови.
Особливо активна у цьому напрямі «Свобода». Це й не дивно, адже у разі, якщо міський голова піде, значно падають шанси стати нардепом у «свободівця» Олега Осуховського.
В останні кілька тижнів депутати Рівнеради від «Свободи» обрушили шквал критики на адресу міського голови. Найбільша «фішка» корупційних звинувачень – це будинок Володимира Хомка. Спочатку його шукали, а знайшовши, почали говорити, що він нібито збудований з використанням бюджетних працівників.
Однак виникає питання: навіщо шукати будинок, якщо ви знаєте, де він? Як кажуть знаючі люди, у будинку мера, який так довго шукали, бував і «свободівець» Олег Осуховський. Хоча, можливо, рядові «свободівці» про це не знають…
Неоднозначності історії з будинком додає й той факт, що в Олега Осуховського нібито непогані стосунки з екс-начальником рівненської міліції Олегом Салом. Обоє львів’яни, вони, можливо, знайомі ще з «львівських» часів у кар’єрі Сала й Осуховського.
Після звинувачень міський голова пообіцяв, що подарує будинок тому, хто знайде бодай когось із комунальних працівників, які працювали на будівництві його будинку. Незабаром «свободівці» заявили, що таку людину знайшли, однак вона боїться, що якщо заговорить, то втратить роботу. Щоправда, це виглядає якось непереконливо…
Очевидно, це лише початок, і ми станемо свідками ще багатьох гучних заяв, звинувачень, піар-ходів та інформаційних атак. На жаль чи на щастя, ми дедалі частіше споглядаємо це як звичайний телесеріал. Головне, щоб нам вистачило розуму зробити правильні висновки, щоб наше життя не стало остаточно схожим на мексиканську мильну оперу чи ще гірше… бульбашку.
І як у кожному серіалі, далі буде…

Олексій КРИВОШЕЄВ
(Газета «ОГО», 23.06.2011)