Кінець навчального року щоразу є стресом і для школярів, і для їхніх батьків. Такого тотального контролю знань, як переживають нинішні діти, ми колись не знали. Були, звичайно, екзамени, але на підготовку до іспиту з одного предмета нам давали кілька днів. А тепер дітям доводиться писати по 3-4, а одного дня в нашому класі писали навіть п’ять контрольних в один день. Наскільки виправдані такі навантаження? Тим більше що вони щоденні. Минулого тижня в нас була така ситуація, що напередодні син написав три контрольні, а назавтра призначили два заліки по знанню правил з профільних предметів. Треба було пройти матеріал за весь рік. Дитина сиділа до часу ночі, поки не заснула над підручниками, а на ранок від страху сина знудило. Питається, що доброго робить наша освіта? Для чого нам знання такою ціною?
Віра Потерайко,
мама старшокласника
Лист нашої читачки прокоментували:
Василь ГАЛЯБАР,
дитячий психіатр:
– У кожному конкретному випадку потрібно розбиратися детальніше. Але я приєднуюся до думки матері: «Для чого нам знання такою ціною?» І батькам, і вчителям варто пам’ятати, що не всі діти нині здорові. Тому, коли учневі навчання не в радість, треба обов’язково звертатися до фахівців – психологів, психіатрів, щоб обрати оптимальний режим роботи учня.
Катерина СИЧИК,
заступник начальника управління освіти:
– У кінці кожного навчального року в школах проводяться підсумкові контрольні роботи з основних предметів, йде підготовка до державної підсумкової атестації у 9, 11 класах. Цього року наказом Міністерства освіти та науки передбачено проведення підсумкових контрольних робіт із української мови, математики, історії України, іноземної мови у 5-8 класах у період із 10 до 20 травня. Управління освіти на нарадах керівників навчальних закладів, вчителів-предметників звертало увагу на недопущення порушень щодо кількості контрольних робіт у день. Їх повинно бути не більше ніж два.
Прикро констатувати те, що, за словами матері старшокласника, контрольних робіт було більше, ніж передбачено нормативними документами. Стосовно заліків, то така форма контролю в школах взагалі не використовується.
Звертаюся до керівників навчальних закладів, педагогів: «Зробімо все, щоб
і в нас, і в батьків на першому місці було питання збереження здоров’я дітей. Тому не допускаймо перевантаження школярів».