Видатного вченого-мовознавця, талановитого керівника та Людину з великим серцем – Каленика Шульжука – згадували минулого тижня в Рівненському державному гуманітарному університеті. Минуло близько року з того часу, як не стало Каленика Федоровича. Однак уже нині кафедра української мови, яку він очолював майже 40 років, носить його ім’я, тут облаштований пам’ятний куточок, а колеги та студенти згадують про нього лише найтеплішими словами.
У пам’ять про свого колегу та вчителя в РДГУ організували Міжнародну конференцію «Динамічні процеси в граматиці і лексичному складі слов’янських мов». Організацією заходу займалися зокрема й проректори університету Анатолій Воробйов, Тамара Поніманська, декан факультету української філології Михайло Крет, доценти кафедри української мови Оксана Кузьмич і Ольга Степанова та інші. У конференції взяли участь науковці з Канади, Молдови, Чехії та інших вишів України. Колеги Каленика Федоровича з рідного університету, а також з інших країн, його студенти, друзі та рідні побували й на засіданні за круглим столом, присвяченому видатному мовознавцеві. Згадували, як знайомилися із Калеником Федоровичем, як навчались і працювали разом.
За роки своєї викладацької діяльності він підготував і видав більш як 200 наукових праць, дав путівку в життя понад п’яти тисячам майбутніх філологів. Його підручники й посібники із синтаксису були особливо популярними не лише через доступність викладу, а й завдяки особистим симпатіям до автора.
Колеги пригадують, що Каленик Федорович мав рідкісний талант – керувати не керуючи. Найбільшим покаранням від нього було мовчазне очікування, найбільшою нагородою – прохання зробити щось для кафедри. У ньому поєднувалися глибина і неординарність наукового мислення з даром імпровізації, людяністю, простотою. Перемежовуючи свої лекції жартами, римуючи складні лінгвістичні терміни, коментуючи життєві ситуації, він робив спілкування зі студентами легким і неповторним.
Наукова робота й організаторські здібності академіка Шульжука були належно поціновані впродовж життя. Але чи не найбільшою нагородою і визнанням залишаються любов і повага друзів, колег, студентів, які назавжди запам’ятали його як мудрого порадника, насправді інтелігентну людину і великого життєлюба.
Надія АНДРІЄВСЬКА