У суботу відбувся другий матч за п’яте місце у вищій футзальній лізі України. МФК «Кардинал-Рівне» і в повторній зустрічі виявився сильнішим за «ПФС» із Севастополя. Вигравши вдома 4:3 (3:2), підопічні Юрія Баховського здобули собі п’яте місце.
Щоправда, початок не був такий оптимістичний. Уже на четвертій хвилині гості вели (2:0). Проте це тривало недовго. Ще в першому таймі господарі вийшли вперед. Зусиллями Сергія Піддубного та Віталія Дєнюжкіна шальки терезів схилилися в бік рівнян.
Після перерви обидві команди мали нагоди відзначитися (господарі двічі виконували десятиметрові штрафні удари, а гості не реалізували пенальті – надійно зіграв другий воротар МФК «Кардинал-Рівне» Андрій Пітуля). Проте забили по голу. У рівнян дубль оформив голкіпер команди Віталій Дєнюжкін, який на 28-ій хвилині майстерно виконав пенальті, зароблений Сергієм Піддубним. Через кілька хвилин гості скоротили відставання до мінімуму. За підтримки численних уболівальників до фінального свистка рахунок не змінився – 4:3.
Олег Безуглий, граючий тренер «ПФС»:
– Сьогоднішньою грою команди я задоволений. Завершення сезону, всі вже стомлені, а тут ще й неймовірна спека в залі. Проте, вважаю, гра сподобалася глядачам. Сьогодні нам трошки не пощастило: не забили пенальті. Хоча в мене до гравців претензій немає. Передсезонне завдання перед керівництвом виконано – ми потрапили до шести кращих команд вищої ліги.
Юрій Баховський, головний тренер МФК «Кардинал-Рівне»:
– Гра була дуже нервовою, а остаточну крапку в матчі ми могли поставити набагато раніше. Наш суперник – самобутня команда, яка грає п’ять проти чотирьох практично всю гру. Ми знали, що сьогодні поєдинок буде непростим, але була надія на свій зал – на підтримку вболівальників. Загалом, так усе і вийшло. Всі ми молодці, починаючи з президента і закінчуючи лікарем та кожним із футболістів. Сезон був пробний, напружений, прекрасний, адже завдання ми виконали.
Володимир Валявка, президент клубу МФК «Кардинал-Рівне»:
– Результатом, який здобула команда, я задоволений. Перед початком сезону навіть і не мріяли потрапити до фіналу Кубка України, посісти п’яте місце та на рівних боротися з найкращими командами українського чемпіонату. Проте у житті так завжди буває: апетит приходить під час їди. Тому вважаю, що ми цілком могли завоювати перший у своєму житті трофей, адже доволі непогано провели фінальний матч. Задоволений і тим, як відпрацювали хлопці, і тим, як нас підтримували вболівальники, а також підтримкою, наданою місцевими органами влади та спонсорами протягом усього чемпіонату. Тобто абсолютно не шкодую, що команда перебралася зі Львова до Рівного. Цей сезон підтвердив, що в Рівному ми здатні боротися за найкращі місця, і, думаю, наступного сезону будуть ставитися завдання завоювати якийсь трофей. Тому команда і надалі існуватиме в Рівному.