Порятунок голодного – справа рук самого голодного

Май 19 15:17 2011

Як не пропасти, коли маємо ціни на продукти європейські, а зарплати й пенсії – українські? Наш Прем’єр-міністр порадив із цього приводу таке: «Не треба скиглити. Треба брати в руки лопату і годувати сім’ю». Як сприйняли цю пораду Миколи Азарова наші земляки, в них розпитували кореспонденти нашої газети.
Анатолій Олексійович, економіст:
– Сьогодні без городів не вижити. Хоча живемо в сучасному світі, але більшість із нас з лопатою не розлучається. Власного городу я не маю, проте щороку землю обробляю в селі в батьків. Це непогано для здоров’я у фізичному плані, бо, працюючи, рухаєшся. А виростиш городину, то забезпечиш себе овочами без нітратів на весь рік. Так що я й без порад Азарова годую свою сім’ю з допомогою лопати.

Володимир КУЛИК, інвалід ІІ групи:
– Стан мого здоров’я, на жаль, не дозволяє обробляти землю. Не маю й клаптика землі, щоб завести город. Але якщо порахувати ціну на лопати, граблі, сапи, насіння, добрива, завезення гною, пальне, то картопля й буряки не окупляться. Та шкурка вичинки не варта.
Політика лопати – це не є державна політика, щоб нагодувати людей. Повинна бути національна програма, яка допоможе забезпечити всіх дешевими і якісними продуктами. Погляньте – навколо Рівного кругом, навіть понад трасами, лише закинуті поля і напівзруйновані ферми. Нехай Азаров краще забезпечить роботою людей на селі або хоча б спробує це зробити. А ось дозволити розпродавати землі не можна ні в якому разі. Якщо оранку скуплять олігархи, з продуктами буде, як із квартирами, бензином та газом: тоді картоплю продаватимуть по десять гривень, і вона стане для нас недосяжною мрією.

Антон Іванович, пенсіонер, 78 років (обробляє з дружиною кілька соток землі біля пагорба Слави):
– Уже понад п’ятнадцять років ми з дружиною обробляємо тут город. Тяжко, але маємо все своє: помідори, огірки, буряки, капусту, картоплю, гарбузи, зелень, квіти. Хоча половину врожаю навколишні волоцюги щороку розкрадають, але й нам вистачає. І подітися від городу нікуди: маємо на двох із Марією пенсію аж 1900 гривень. А за квартиру платимо триста. Ще й дітям допомагаємо грошима й городиною.
Колись же навпаки було: ми, молоді, допомагали батькам в селі обробити землю, ще й брали в колгоспі по півгектара буряків. Тепер колгоспів нема, а в селі працювати нікому. Влада довела до ручки все, а тепер знущається з людей такими заявами.

Андрій БОРТНІК,
хірург, член міськвиконкому:
– Ну, якщо він так сказав, то хай бере лопату і копає. Такі висловлювання – дуже примітивні і не прикрашають Прем’єр-міністра. Переконаний, що люди можуть працювати і працюють і без таких закликів. На мою думку, ці слова принижують людей та виглядають як спроба повернути нас у ті часи, від яких ми намагаємося відійти.

  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.