Чи потрібна міській раді «Рада»?

Май 12 20:07 2011

Уже не першу сесію у залі засідань Рівненської міської ради ведуться розмови про плюси та мінус влаштування електронної системи голосування під умовною назвою «Рада». Саме так: плюси та мінус. Бо він один. Плюсів же декілька.

Триває засідання міської ради. У залі панує діловий дух. Обранці голосують за сотні рішень. Голова зачитує суть проекту, депутати піднімають руки, лічильна комісія навстоячки намагається ретельно рахувати голоси. Три секунди – і руки опускаються, вони пораховані. Хто не встиг, той запізнився. У сенсі підрахунку. Іще через п’ять секунд оголошується результат. Питання, що не викликають заперечень, не викликають і реакції з боку депутатів. Голосування ж по спірних питаннях майже завжди породжують емоції. І доволі часто – небезпідставні. Кожна фракція у раді вважає проекти рішень, які вона виносить на сесію, важливими насамперед для громади. Тому прагне відстояти свої позиції. Це нормально і правильно. Але як відстояти свою позицію, якщо візуальний спосіб підрахунку голосів періодично дає збій?

Депутати міської ради шостого скликання працюють уже більш як півроку. Проведено шість повноцінних насичених сесій. Ухвалено близько тисячі рішень.
Притому, саме на шосте скликання припав добрячий кавалок роботи з розподілу і узаконення земель у межах міста. Це землі під хатами і багатоповерхівками, крамницями і навчальними закладами, базарами і стадіонами, парками і природними місцями відпочинку городян. І вони розпорошені по приватному, комунальному і державному секторах. Здійснення повного розподілу через законодавчу процедуру дасть місту реальну картину того, чим воно володіє, де і під чим перебувають землі орендовані, викуплені та вільні.
Закінчення цієї величезної праці дасть змогу мати чітку картину статуту міських земель, крім того, ще й відкоригувати до дрібниць генеральний план забудови міста. Робота ця вкрай важлива і необхідна.
Цей розділ роботи міської ради по земельних питаннях у рази збільшує кількість проектів рішень, які виносяться на розгляд сесій шостого скликання. Проекти, що готує земельна комісія, у якій я маю честь працювати, становлять дві третини від тих, що подаються на сесії. Згаданої роботи, напевно, вистачить на всю шосту каденцію. Тобто саме земельна комісія дає основний масив питань на розгляд.
Як же у міській раді відбувається голосування? Обирається лічильна комісія у складі п’ятьох чоловік, які просто візуально лічать по визначених секторах підняті руки депутатів. За домовленістю обранці повинні тримати руку піднятою не менше ніж 5 секунд. Але щоб спокійно перелічити руки і бути впевненим у точності підрахунку, потрібно секунд десять. Проте якщо на кожен підрахунок відводити 10 секунд, то сесія буде тривати набагато довше! – години із сьомої ранку і до опівночі. Зрозуміло, що ані технічно, ані психологічно це нереально. Отже, депутатський труд, аби не бути марним, потребує автоматизації.
Плюси: від запровадження «Ради» виграють місто та люди
Отже, система «Рада». Почнімо з плюсів. Очевидно, що за її впровадження колізія, коли в залі є 39 депутатів, а комісія налічує 43 руки, виключається. Крім того що система дозволяє рахувати голоси точно і швидко (а це вже два плюси), вона ще й політично невмотивована і неупереджена. І дозволяє депутатам позбавитись будь-яких сумнівів щодо оголошених підсумків голосування. А це ще два плюси. Укупі ці чотири плюси характеризують електронну систему підрахунку як єдину демократичну, що убезпечує від періодичних «розборок» у ході сесії, економить час і береже нерви. П’ятий плюс.
У декого це твердження може викликати сумнів і навіть усмішку. Мовляв, бачили ми, як ця система працює у Верховній Раді, коли один народний обранець ходить по рядах і тицяє десятки карток своїх колег у гнізда для голосування.
Так, є таке. Але міська рада – не Верховна. У міських радах середньостатистичних міст країни вдесятеро менше депутатів. Сесії відбуваються в невеличких залах, де кожен місцевий обранець – як на долоні. Поряд з однією фракцією сидить інша, і кожен бачить кожного. Та головна відмінність Верховної Ради від міської – рівень політичних ставок.
Міська рада вирішує питання, які на 98 відсотків мають не політичну, ідеологічну, а господарчу суть, що торкається життя місцевої громади на побутовому рівні. В тому числі й життя самих обранців. Це стан доріг, ліфтів, дахів, водопроводу, електропостачальних мереж, шкіл і садочків, річок і ставків, зон відпочинку, забудова і реконструкція районів міста тощо. І суперечки в міських радах ведуться в основному навколо того, чим потрібно займатися у першу чергу та скільки грошей потребує вирішення тієї чи іншої міської проблеми.
Як бачимо, система «Рада» – це якнайкращий вихід для істотного поліпшення роботи депутатів.
Ціна питання
Начебто особливих заперечень питання встановлення цієї системи в обранців не викликає. Але є мінус. Отой одинокий мінус, що тягнеться від сесії до сесії і в який впирається остаточне рішення гамлетівського питання «бути чи не бути». Бо це немалі гроші – 360 тисяч гривень.
Утім, напрошується запитання: а що не гроші? Усе, що сприяє позитивному розвитку, прогресу, потребує капіталовкладень. Від модернізації виробництва – до утвердження демократичних свобод.
Так, гроші великі. І начебто, шкода їх на підвищення зручності в роботі депутатів. Але хіба ж справа тільки в зручності? А як бути з упередженістю чи суб’єктивним людським фактором? І наріжне питання: як заслужити довіру рівнян за небездоганної та доволі вразливої системи підрахунку голосів?
Можливо, краще раз витратитись і потім не мати жодних сумнівів щодо кількості голосів у раді за будь-яке рішення?
Громада має знати, за що голосують її обранці
Як відомо, рішення бувають популярні й непопулярні. З популярними рішеннями будь-якій громаді все зрозуміло. А непопулярні потрібно роз’яснювати. І доводити людям їхню користь, яку вони отримають якщо не завтра, то післязавтра. А кому в разі непопулярного рішення виборцям ставити запитання, якщо воно колективне? У Рівненській міській раді 54 депутати. Скажімо, 28 проголосували за непопулярне рішення. До кого в такому разі звертатись?
Приміром, члени фракції «Батьківщина» послідовно виступають проти підвищення тарифів на комунальні послуги. На тлі процесів, що відбуваються у країні, і різкого падіння рівня життя протест проти такого підвищення зрозумілий і роз’яснень не потребує. Але рано чи пізно депутати будуть за це голосувати. Якщо буде ухвалено рішення про підвищення тарифів, до кого конкретно рівнянину звертатися з питанням «чому?»?
Електронна система підрахунку голосів дає на це абсолютно прозору і чесну відповідь. Хто за, хто проти, хто утримався, а хто і взагалі усувається від роботи депутата, тобто на сесії ходить, депутатом рахується, а роботу депутатську ігнорує. І це – сьомий плюс. Виборці будуть мати змогу бачити та оцінювати якість і ефективність роботи своїх обранців у міській раді. Це той очевидний плюс, який допоможе їм під час обрання гідних кандидатів на наступних виборах.
Ніна КІМСТАЧ

  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.