З ніг на голову

Апрель 14 14:49 2011

Схоже, цього літа роботи для будівельників буде небагато, бо будівництво, реконструкцію та ремонти загальмував новий закон.

Сорокарічної давності житловий кооператив «Маяк» на вулиці Білякова, 10 цього року дочекався ремонту даху. Мешканці будинку збирають на цю справу гроші, бо умовою фінансування проекту з міського бюджету є співфінансування жителів. Голова кооперативу Ідея Коржова нині аж розгубилась, яку б це будівельну фірму обрати. «Ви знаєте, – розповідала кореспондентам нашої газети, – приходили до мене вже десять фірм проситися виконати цю роботу. Всі такі хороші хлопці, такі мають гарні відгуки з попередніх об’єктів. Так хочеться кожному піти назустріч, але ж треба вибрати одну фірму, а іншим відмовити. У мене через це аж серце заболіло».
Так, усе перевернулося з ніг на голову. Раніше замовники ганялися за будівельниками, а тепер будівельники – за замовниками. Цього року всім будівельним організаціям дуже й дуже непросто набрати портфель замовлень, а все тому, що відбулися зміни в законодавстві, які серйозно гальмують не тільки великі будівельні роботи, а й невеличкі ремонти.
Закон «Про регулювання містобудівельної діяльності» Верховна Рада України ухвалила ще в січні. Але через численні протести громадськості Президент накладав на нього вето. Поправки глави держави були враховані, й ухвалено новий закон, який набрав чинності 12 березня. Однак вимоги громадськості так і залишилися поза увагою.
Хоча закон, як розповів директор комунального підприємства «Рівненський архбуднагляд» Микола Дядюсь, встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності й спрямований на забезпечення сталого розвитку територій із урахуванням державних і приватних інтересів, проте він дещо ускладнив роботу будівельної та комунальної галузей. Цим законом планувалося спростити процедури будівництва в частині отримання дозволів і погоджень, проте на відміну від попереднього – «Про планування і забудову територій» – він змінив усі процеси й відносини у сфері містобудування. З ухваленням нового законодавчого акта регулювання будь-якого будівництва, реконструкції чи ремонту має проводитися на підставі виділення чи закріплення землі.
– Досі, – продовжив розповідь Микола Дядюсь, – ми керувалися місцевими Правилами забудови, які були чітко прописані чинним законодавством. Зараз керуємося лише новим законом і підзаконними актами, яких, на жаль, ще немає. Повертаємося до того, що забудовник має отримати вихідні дані для проектування містобудівних умов із обмеженням забудови земельної ділянки. Ситуація ускладнюється тим, що більшості житлових будинків не відведені прибудинкові території. Роботу цю потрібно проводити негайно, але цей процес дороговартісний і довготривалий. А ремонтні роботи не чекають, будівельникам треба ловити погоду, бо весна й літо промайнуть швидко.
– А які зміни стосуються приватних забудовників? – запитали ми в Миколи Дядюся.
– Якщо в людини є у власності земля, то вона має право щось споруджувати на основі будівельного паспорта. Він не передбачає розроблення робочого проекту. Проте форма паспорта ще не затверджена, отож і будівництво гальмується.
З усіма цими проблемами зіштовхнулися й комунальники. Зазвичай навесні вони вже розпочинають підготовку до роботи в осінньо-зимовий період. А цього року за новим законом цю роботу розпочати не можна, хоча плани з капітальних ремонтів житлового фонду великі. За словами начальника управління житлово-комунального господарства Івана Геми, потрібно освоїти 7 мільйонів гривень. Уже затверджені проекти з виконання різноманітних робіт у будинках, якими керують ОСББ, проте більшість із них також не має закріпленої за будинками землі. Отже, починати використовувати 3,5 мільйона гривень, які міська влада спрямувала на фінансування цих проектів, нині практично неможливо.
Управління економіки міста днями провело нараду з керівниками ОСББ, на якій представники міських управлінь, проектних організацій, дозвільного центру роз’яснили, яким шляхом іти, щоб якнайскоріше оформити землю і втілити в життя проекти. А ще від імені громади міста надіслали лист-звернення у Кабмін і Міністерство регіонального розвитку з проханням посприяти прискоренню вирішення цих проблем, щоб освоїти кошти в літню пору.
Це керівникам ОСББ трохи додало духу, але не втішило. Бо ж для оформлення прибудинкових територій потрібно зібрати чимало документів, щоб винести питання на сесію. Доведеться платити немалі гроші за оформлення землі. Це ляже на плечі мешканців, а вони й так вкладають свої заощадження у виконання ремонтних робіт. Тобто з’явилися непередбачені додаткові витрати. І ще не так це непокоїть, як те, чи зможуть вони, згаявши літню пору, а можливо, ще й осінь, освоїти виділені їм кошти до кінця року.
Керівник ОСББ «Льонок» Наталія Шикула розповіла, що їхній колектив опинився в кращій ситуації, ніж інші. Два роки тому це об’єднання вже зібрало відповідні документи для оформлення землі. Але тоді рішення сесії з якихось причин не ухвалили. На нинішній квітневій сесії земельники пообіцяли дати хід документам.
– Сподіваюся, – сказала Наталія Шикула, – до літа землю приватизуємо й розпочнемо ремонтувати другу половину даху. Торік такий обсяг робіт виконали за два місяці, то й цього року повинні вкластися в такий термін. Міська влада виділила на проект 140 тисяч гривень, а громада вже зібрала 35 тисяч власних коштів.
А ось у Галини Петрук з ОСББ «Ніга» душа болить, що через такий недолугий закон доведеться витрачати зайві гроші. Бо біля її будинку на вулиці Мірющенка, 11-Б навіть немає місця, щоб поставити контейнери для сміття. Лише метр землі перед фасадом.
– То для чого нам ця приватизація? – обурюється Галина Іванівна. – Мабуть, щоб викласти за всі документи в межах чотирьох тисяч гривень різним службам, які це робитимуть. А ще потрібно зібрати з мешканців 14 тисяч гривень для ремонту даху, який затягнеться через приватизацію землі на невизначений час. Тим часом у квартирах на п’ятому поверсі цього будинку вже з’явився грибок від протікання даху, а літні дощі будуть і далі заливати квартири. Але яке діло тим дядькам у Києві, котрі пишуть закони, до того, що людям капає на голови? Їм же не капає.
Настав момент очікування, коли з Кабміну надійдуть роз’яснення чи підзаконні акти, як діяти в цій ситуації. Це ще одне випробовування мешканців на витривалість і довіру до влади. За комунальні послуги потрібно платити, а зробити їх якісними через такі рогатки в законах немає змоги. Бо ж заборонити дощ, щоб не протікали дахи, ми не в силі. Так само без відповідних документів, навіть за наявності коштів, комунальники не можуть відремонтувати дахи. Такі парадокси нашого часу…
Валентина ПОГОНСЬКА

КОМПЕТЕНТНИЙ КОМЕНТАР
Віктор МАТЧУК,
народний депутат, член парламентського комітету з питань будівництва, містобудування та ЖКГ:

– Будівельна галузь в Україні сьогодні фактично заблокована. Дозвільні інстанції відмовляють людям, які хочуть розпочати або здати будівництво, у прийомі документів. Кризова ситуація виникла внаслідок того, що набрав чинності новий закон «Про регулювання містобудівної діяльності», але уряд досі не розробив нових порядків для його виконання. Закон мав би полегшити проходження дозвільних процедур для будівництва, натомість поки що призвів до «повного ступору» галузі. Якщо комусь і дають добро на будівництво, то за великий хабар або по величезному блату. Закон ухвалювали, щоб унеможливити всі ці речі, а в результаті вийшов зворотній ефект. Найближчим часом ініціюватиму, щоб Мінрегіонбуд прозвітував з цього питання на засіданні профільного комітету Ради.

  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.