Не платиш — виселяйся

Апрель 07 11:06 2011

Навіть такий крайній захід щодо боржників передбачає нова редакція Закону України «Про виконавче провадження», яка стала чинною з 9 березня. Щоправда, квартиру чи хату відбиратимуть у найостаннішу чергу, та все ж це вже не порожні погрози. Взагалі, відтепер із боржниками будуть розбиратися жорсткіше. Правозахисники з цього приводу б’ють на сполох, але навряд чи хто зможе дати задній хід цьому надто важливому документові. Надто довго накопичувалися борги і надто довго не можна було знайти управу на боржників. Адже раніше державним виконавцям доводилося погоджувати з боржниками практично кожну процесуальну дію. Тепер же тільки суд, який виносив рішення, зможе вирішувати подальшу можливість чи неможливість його виконання.
Про те, як віднині вирішуватиметься доля боржників, наша газета попросила розповісти начальника відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції Марину ЛУК’ЯНОВУ.
— Марино Леонідівно, насамперед питання, яке хвилює абсолютно всіх: чи насправді можливо залишити людину без даху над головою за те, що вона має несплачені борги?
– Перш за все, правове врегулювання саме вказаних обставин у новому законі не змінилося і є таким, як і було. А щодо залишення без даху, то відповідь на це запитання не може бути однозначною. Так, відповідно до закону стягнення на будинок, квартиру, інше житло боржника допускається в останню чергу і лише за відсутності в нього будь-якого іншого майна, на яке можна звернути стягнення (за рахунок якого можна сплатити борг). Певне значення має і сума боргу в порівнянні з вартістю житла. Законом обмежено звернення стягнення на житло сумою боргу, що не може перевищувати 10 розмірів мінімальної зарплати. На практиці державний виконавець вживає заходів, передбачених законом, які дали б змогу погасати незначний борг без звернення стягнення на житло, якщо навіть житло – це єдине майно боржника. Слід зазначити, що законом встановлено термін для виконання – протягом шести місяців. Частіше незначні борги в такі терміни сплачуються, і про залишення без даху над головою не йдеться. Поряд з цим, якщо борг сягає значних сум і його погашення за рахунок іншого майна неможливе, то не виключений і продаж житла.
Докорінно інша ситуація, якщо борг погашається за рахунок житла, переданого в іпотеку (застава нерухомого майна). В такому випадку борг погашається в першу чергу, а можна сказати що й виключно за рахунок заставленого житла.
— Які принципові зміни внесено до закону? Кажуть, що уникнути сплати боргів тепер буде неможливо.
– Насамперед принциповою зміною є те, що нині боржник і стягувач мають далеко не рівні права, як це було в попередній редакції закону. Закон став значно суворіший до боржника та гарантує захист прав стягувача.
Так, якщо боржник самостійно не виконав рішення в термін до семи днів, з нього безумовно буде стягуватися виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню. В попередній редакції ця норма була не однозначною і давала можливість боржникам за певних обставин уникати вказаних платежів. Удвічі збільшилася сума виконавчого збору і при примусовому виконанні рішень немайнового характеру (поновлення на роботі, усунення перешкод тощо). Вона тепер становить відповідно 40 та 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних і юридичних осіб.
Уже при відкритті виконавчого провадження державний виконавець може накласти арешт на кошти боржника, чого не було в попередній редакції закону.
Реалізація арештованого майна за новим законом здійснюється не двічі, а тричі. І відповідно проводиться не одна уцінка до 30 відсотків, як було, а дві. Друга – до 50 відсотків початкової вартості майна, виставленого на реалізацію.
Боржника позбавили права оскаржувати виконавчі дії до начальника відділу Державної виконавчої служби, а тільки до суду. Причому подача скарги тепер не є підставою зупинення виконавчого провадження, як це було в нормах попереднього закону. Іншою принциповою зміною є надання ширшого кола повноважень державному виконавцеві та посилення відповідальності, включаючи і кримінальну, за їх невиконання.
— У чому полягають нові повноваження?
— Основними із них є надання права доступу до всіх баз даних щодо боржників, отримання інформації, включаючи і конфіденційну, щодо боржника. Відповідно до закону така інформація має бути надана виконавцеві безкоштовно в терміни, визначені ним. Не стану зупинятися на юридичних тонкощах, а скажу загалом, що новий закон усунув багато суперечностей, які містились у попередній редакції й давали боржникам можливість уникати виконання або затягувати його процес.
— Чи є новини для боржників, які не сплачують аліменти?
– У питаннях стягнення аліментів суттєво посилилась відповідальність посадових осіб, на яких покладено обов’язок стягнення аліментів. Узаконено та врегульовано обмеження права виїзду за межі України боржників, що мають невиконані боргові зобов’язання. У разі наявності заборгованості понад три місяці стягнення може бути звернене на майно боржника. А заборгованість за шість місяців є підставою для направлення державним виконавцем подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.
— Чи торкнулися зміни вирішення дуже болісного для багатьох питання про стягнення боргів із заробітної плати?
— Посилилася відповідальність боржника за невиконання рішень і законних вимог державного виконавця, спрямованих на забезпечення виконання, за будь-яким виконавчим документом, у тому числі й про стягнення боргів із заробітної плати. Новим є те, що право виїзду за межі України може бути обмежено керівникові юридичної особи-боржника. Вважаю, що це доречна міра по відношенню до керівників, які, маючи навіть особисті фінансові можливості виїжджати за кордон, повинні мати й обов’язок забезпечити найманим працівникам право на своєчасне отримання зарплати. Важливо зазначити, що скасовані підстави для зупинення виконання даної категорії виконавчих документів, які містились у попередній редакції закону. Нині в законодавстві України немає жодного юридичного обмеження щодо стягнення боргів із зарплати.
— До речі, наскільки гострою є нині проблема ліквідації заборгованості по зарплати в нашій області?
— Органами державної виконавчої служби області погашено близько 90 відсотків боргів із заробітної плати, що перебували на виконанні. За цим показником Рівненщина посідає перше місце в Україні.
— Марино Леонідівно, зміни, про які ми говоримо, викликали неоднозначну оцінку суспільства. А ви самі, не тільки як спеціаліст, а й як звичайна людина, як їх оцінюєте?
— На жаль, економічна криза, розлагоджена промисловість – це ті фактори, які не сприяють виконанню боржниками своїх зобов’язань. Але важливо розуміти, що примусове стягнення боргів зачіпає інтереси не тільки боржника. Коли ми ллємо сльози над боржником, то чомусь забуваємо, що на другому боці – теж людина, стягувач, який має право та необхідність вимагати й отримати належні йому кошти. Чи це потом і кров’ю зароблена зарплата, чи аліменти на дітей… Дотримання порядку всіма суб’єктами процесу, і боржниками, і стягувачами, є запорукою дотримання законних прав кожного учасника, тому працівники державної виконавчої служби у своїй діяльності перш за все повинні виходити з розуміння цих вимог. Отже, й кожному громадянину, незалежно – боржник це чи стягувач, в оцінці діяльності працівників органів державної виконавчої служби теж необхідно співвідносити її з вимогами законодавчих норм. А головне — особисто дотримуватися вимог закону, тоді й з виконавцями мати діла не доведеться.
Спілкувалася Наталія НИРКОВА

  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.