Як зробити вчорашніх опонентів однодумцями

Март 28 10:37 2011

Схоже, цей секрет знає міський голова Рівного Володимир Хомко, серед соратників і прихильників якого нині немало вчорашніх опонентів. Як об’єднати людей навколо спільної справи задля вирішення міських проблем, як зробити всіх відповідальними за долю кожного, а кожного – за долю всіх? Це глобальне питання раз по раз виникало під час відповідей на запитання локальні в ході того інтерв’ю з міським головою, яке у нього колективно взяли читачі газети «7 днів».

Олексій ДАЦЮК, доцент Рівненського інституту Київського університету права: Яку проблему адміністративно-територіальної реформи ви вважаєте найголовнішою? І як, на ваш погляд, має розподілятися податок на прибуток підприємств між державним і місцевими бюджетами?
– На мій погляд, основу адміністративно-територіальної реформи має становити децентралізація влади з розвитком сильних інститутів місцевого самоврядування. Її суть полягає в наближенні послуг влади до людини, забезпеченні високого рівня якості життя мешканців на відповідній території. А щоб цей високий рівень життя забезпечити, потрібно наділити органи місцевого самоврядування відповідними повноваженнями та фінансовими ресурсами для здійснення цих повноважень. Останнє особливо важливо. Я думаю, що читач «Семи днів» не випадково запитав про те, як мають розподілятися гроші між державним і місцевим бюджетами, бо нині податок на прибуток підприємств, крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, повністю зараховується до Державного бюджету. Тільки податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є міська рада, зараховується до бюджету міста. Торік на території міста сплачено 76,1 мільйона гривень податку на прибуток, у тому числі: до Державного бюджету – 75 мільйона, до обласного – 0,1 мільйона, а до бюджету міста – мільйон гривень. Згідно з діючим законодавством податок на прибуток належить до складу доходів Державного бюджету, за рахунок яких здійснюється перерахування дотації вирівнювання до місцевих бюджетів. Торік від надходжень до Державного бюджету податку на прибуток, сплаченого на території міста, міський бюджет отримав у вигляді дотації близько 2,8 мільйона гривень. Думаю, що для збільшення доходної бази місцевих бюджетів доцільно було б передбачити зарахування до цих бюджетів крім податку на прибуток підприємств комунальної власності ще не менш як половину податку на прибуток, сплаченого підприємствами всіх форм власності (крім державної). У такому разі доходи бюджету міста зросли б приблизно на 10 відсотків.

Лариса ФІЛІНСЬКА: Як можна отримати землю для будівництва в Рівному? Де плануються нові квартали індивідуальної забудови і чи реально отримати ділянку протягом року-двох, якщо зараз подати заяву?
– Якщо подавати заяву зараз, то це справді нереально, бо черга на отримання землі сьогодні таки чималенька. Але загалом отримати землю – реально. Проектується мікрорайон приватної забудови в районі вулиці Пржевальського (це Ювілейний). Передчуваю, що багато хто з попередніх пайовиків відмовиться від своїх ділянок, бо комунікації будуть прокладатись одразу в процесі будівництва, а для цього потрібно внести немалі кошти. Не секрет, що в тому масиві деякі люди, чия черга підійшла, брали ділянки з метою спекуляції. То тепер, коли потрібно буде вкладати в ділянки кошти, хтось від них відмовиться. Тому сподіваюся, що земельна черга просунеться суттєво. Наступні мікрорайони приватної забудови будуть у Тинному, а потім – на Басівщині. Землі достатньо, але проблема в тому, що потрібно вкласти чимало грошей, щоб підготувати її до забудови, створити інфраструктуру.
Віталій СКОРОПАД: Робиться страшно, коли чуєш, яке дороге тепер тепло і як багато люди боргують за нього. Чи є конкретний план у міської влади, як скоротити витрати на обігрів будинків? І що сьогодні вигідніше – централізоване чи автономне теплопостачання?
– План є. Перше, що ми збираємося зробити, – утеплювати будинки. Бо саме на цій стадії втрачається багато тепла. Якщо б ми добре утеплили будинки, нам можна було б закрити ледь не половину міських котелень. Звісно, це справа не одного дня, і є проблема з коштами, але ми шукаємо варіанти, щоб зробити це швидко і за мінімальні ресурси. Є вже деякі напрацювання, про які можна буде повідомити найближчим часом. Нещодавно я мав переговори з китайською фірмою, яка запропонувала досить вигідну технологію утеплення будинків. Думаю, ми домовимося і про результати цих домовленостей відразу повідомимо через газету. Що ж до опалення, то нині в Україні зберігається штучно створена ситуація, коли індивідуальне опалення дешевше за централізоване. Це нонсенс. Причина у тім, що для індивідуального опалення газ продається в рази дешевше, ніж для централізованого. Ніде в світі такого немає. Я мав особисту зустріч із Миколою Азаровим, в ході якої Прем’єр-міністр при мені дав доручення профільному міністрові підготувати пропозиції щодо виправлення цієї ситуації. Прекрасно розумію, що сьогодні централізоване опалення має безліч недоліків, але альтернативи йому немає. Тому, якщо ми не виправимо ситуацію і розвалимо систему централізованого теплопостачання, це може мати плачевні наслідки для тисяч споживачів.
Анатолій ДЬЯКОНОВ: У зв’язку з необхідністю жорсткої економії газу, який дуже подорожчав, чи є якась державна або міська програми, за якими можна було б встановити індивідуальні газові і теплові лічильники на будинок?
– Програми є, але вони, на жаль, не підкріплені грошима. Частково такі програми фінансувалися кілька років тому, але таке періодичне фінансування приводить до безсистемності. Ми готові допомогти з міського бюджету мешканцям, які зорганізуються, зберуть частину коштів, щоб поставити на будинок тепловий лічильник. Ми готові на умовах співфінансування встановити ці лічильники там, де люди хочуть економити. Це ж стосується утеплення будинків там, де це ініціює громада, але, повторюся, це можливо лише на умовах співфінансування.
Тетяна К., 47 років: Для чого продали КП РМР «Комуненергія» і хто буде відповідати за тих людей, які пропрацювали на підприємстві декілька десятиліть, а тепер їх викинули за борт господарі «Рівнетеплоенерго»? Опинилися без роботи жінки по 47-48 років, яких у цьому віці ніхто на роботу не бере.
– Це на сто відсотків неправдива інформація. По-перше, «Комуненергію» нікому не продавали. По-друге, всі, хто мав бажання, перейшли на роботу в «Рівнетеплоенерго», яке є правонаступником «Комуненергії» і де навіть трошки вища зарплата, ніж на інших теплопостачальних підприємствах. З огляду на те, що в «Комуненергії» були борги з виплати зарплати, я особисто проконтролював, щоб їх погасили. Якщо когось вигнали, чи не взяли на роботу хай назве своє прізвище, я особисто цих людей працевлаштую.
Підприємець Світлана ПАВЛЕНКО: Чому невелике село може толокою збудувати храм, а ми, таке велике місто, не можемо відремонтувати свій улюблений будинок культури в парку? Чи не здається вам, що цей об’єкт міг би стати загальноміською будовою і рівняни отримали б від цієї справи подвійну користь: сам будинок культури і більшу згуртованість громади навколо спільної справи?
– Ми визначили пріоритети у справі добудови міських об’єктів. На першому місці в цьому списку найгарячіших об’єктів – чотирнадцята школа. Ми її закінчимо завдяки тому, що Янукович підписав відповідне рішення про виділення грошей. Тільки ми добудуємо школу, наступний у плані – будинок культури. Ця ідея слушна: якщо хтось хоче долучитися до завершення реконструкції, відкриємо спеціальний рахунок. І всі разом зробимо з цього закладу міську «родзинку». Там місце – розкішне. Фойє зроблено за вищим розрядом. Зробимо найкращий концертний зал у місті. На це спрямуємо всі сили та фінанси. І міські, і державні кошти, і ті, які збере, якщо захоче, громада. Я дуже вдячний Світлані Павленко за цю ініціативу, але хочу сказати, що сили громади переоцінювати не варто. Для завершення робіт потрібно 17 мільйонів. Такі гроші зібрати громадою неможливо.
Підприємець Олег ГРИГОРУК: Чи поверне Дикий Рівному спорткомплекс? І чи перенесуть ринок Дикого, який нині не є окрасою міста, з центру на околицю?
– Забрати той комплекс місто може лише двома способами. Або з доброї волі нинішніх власників, або через суд. Останнє – малоймовірне, бо судова перспектива на користь міста рівна нулю. Як рівнянин, я теж хотів би бачити цей район у гідропарку над Устею без базарів. У нас є перспективне місце, де можна було б облаштувати базари. Це –склади в районі залізничного вокзалу. Туди добре добиратися тролейбусами чи автомобілями, для яких є повно місця для парковки. І взагалі є все для того, щоб зробити в цьому місці зразковий роздрібний ринок. Про ділянку землі, зайняту нині військовими складами, вже попередньо домовлено з міністром оборони. Це справа не одного дня, але хотілося б її довести до кінця. Обласна влада планує створити оптовий ринок на в’їзді до міста, а ми зробили б роздрібний та ще декілька маленьких по мікрорайонах і закрили б це питання. Я мрію про те, щоб так зробити, але наскільки це реально, покаже час.
Марія ВЕЧІРКО: Останнім часом у нашому місті садять мало дерев і багато безкарно знищують. От на майдані Короленка через будівництво підземного торгового комплексу скільки дерев зрізали. Чи існують якісь норми щодо того, якою має бути кількість зелених насаджень на одного мешканця, і чи в нашому місті ці норми витримуються?
– Кажуть, ліс рубають, то тріски летять. Так і з тим майданом Короленка. Ті тріски обійшлися дуже дорого для власників підземного торгового комплексу, яким довелося сплатити велике відшкодування за зрізані дерева. Все там зроблено по закону, що ледь не з лупою перевіряли прокуратура та інші контролюючі органи. А взагалі сьогодні в межах Рівного є понад 563 гектарів зеленої зони, в якій ростуть майже 98 тисяч дерев і 703 тисячі кущів. Сьогодні на одного мешканця міста припадає 22,7 квадратного метра зелених насаджень, тоді як на середньостатистичного українця їх є на два квадратні метри менше.
Віра ІСАЄВА: Чи не можна зробити «Текстильник» і «Хімік» філіалами міського будинку культури, щоб вони мали, як школи, централізовану бухгалтерію, але автономне керівництво?
– «Хімік» належить ВАТ «Рівнеазот». Що ж до міських закладів культури, то, як я й обіцяв, рішення буде прийнято на зустрічі з усіма зацікавленими сторонами. Зберемо всіх: і батьків тих дітей, які займаються в колективах будинку культури, і працівників, та й приймемо спільне рішення. Мені дуже важливо, щоб ті, хто зі мною не погоджувався, стали моїми однодумцями. Бо маю аргументи, проти яких нема аргументів. У викладі ситуації навколо будинку культури багато спотворених фактів. А тому я хочу зустрітися з причетними до проблеми людьми і, дивлячись їм в очі, поговорити про ситуацію правдиво.
Борис МАРАЧ: Як ви дозволили колишньому начальникові управління культури так себе підставити з тим об’єднанням музичних шкіл і будинків культури? Кого ви бачите на місці начальника управління культури?
– Щодо музичних шкіл, то ідею об’єднання я одразу не підтримав і про це сказав на перших зборах із батьками учнів першої школи. Що ж до начальника управління культури, то його ім’я ви дізнаєтесь найближчими днями.
Василь ПЕТРЕНЧУК: Чи не здається вам, що в управлінні містом надто багато чиновників? Чи будете ви їх скорочувати?
– Будемо, але це буде не компанійщина заради дешевого піару, а продумана політика. У минулому році ми скоротили півтора десятка людей і нічого не зупинилося, то й далі будемо скорочувати, але ще раз наголошу: продумано і зважено.
Валерій: Як можна потрапити на роботу в міську раду?
– А ви візьміть участь у наступних виборах міського голови.
Ігор ПЕТРЕНЧУК: Як ви ставитесь до того, щоб відновити у Рівному санітарні дні, які колись були по п’ятницях?
– Дуже позитивно ставлюся. З весни, тільки-но зійде сніг, так і буде.
Валентина ТХОРУК: Чому в нас не виконується закон про заборону куріння в громадських місцях? Як зробити так, щоб під’їзди не перетворювались на курилки для одних і газові камери – для інших мешканців? Чи не могли б цим зайнятися дільничні інспектори міліції?
– Сам не курю і вважаю це дуже поганою звичкою. Але ні я, ні начальник міліції не зможемо гарантувати, що у кожному під’їзді буде чергувати дільничний, який буде контролювати кожен бичок. На 90 відсотків ця ситуація залежить від нас самих, від нашого ставлення до цієї справи. Якщо всі будуть до цього погано ставитися і колективно поведуть боротьбу проти куріння, то у під’їздах перестануть курити.
Ірина ПРИЙМАЧОК: Чи впливаєте ви на ситуацію на ринку праці, за якої люди масово працюють у тіні? У мене двоє дітей, в обох фактично до десяти років трудового стажу (в сина – на будівництві, а у дочки – в торгівлі), а формально вони ще не працювали і трудових книжок не мають.
– Прямого впливу на цю ситуацію я, на жаль, не маю. Але якщо люди нададуть інформацію про факти, де їх не оформляють на роботу офіційно, ми через податківців спробуємо на це вплинути. Ситуація великою мірою залежить від самих працюючих. Якщо ви ставитеся терпимо до свого нелегального становища на роботі й нікому про це не говорите вже 10 років, то звідки мені знати адресу, куди треба бігти на допомогу.
Василь ПИЛИПАКА: Чи справді Рівне матиме споріднене місто у США, і що воно нам дасть?
– Напевне матиме. Очевидно, що це не дасть матеріальної вигоди. Але в культурному плані, моральному, емоційному це справа хороша. Вона передбачає обмін досвідом, поїздки для школярів тощо.
Олег Маркіянович, пенсіонер: Дякую за створення в Рівному витверезника. Чи можна було б «клієнтів цього закладу» використати на прибиранні міста чи інших громадських роботах?
– Я теж дякую Олегові Маркіяновичу за те, що він помічає зусилля міської влади і солідарний з ним, що таких людей потрібно змусити працювати на громаду. Але я працюю в межах правового поля. Якби був такий закон, що дозволяв би застосовувати жорсткі заходи до тих, хто не працює і п’є, я б це зробив. Бо терпіти не можу п’яниць і нероб.
Лариса УСОВА: Що буде на місці швейної фабрики? Знову торговий центр чи ресторан?
– Там буде лише те, що дозволено законом. Є чотири власники цих приміщень. Єдине, що можу гарантувати як міський голова: всі їхні дії будуть у межах законодавства.
Тетяна ГОНЧАРУК: Просто під вікнами дванадцятої школи відкрився новий офісний центр, а в ньому – пивний ресторан «Баварія». Хто дає дозволи на відкриття таких закладів у найближчому сусідстві зі школою? Чи законно це?
– Це неподобство. Власник брав дозвіл на спорудження офісного центру, а ресторан відкрив без погодження з міською владою. Будемо цю ситуацію виправляти.
– Від імені читачів спасибі вам, Володимире Євгеновичу, за відверті відповіді.
– А я дякую читачам за їхні запитання.
Від імені читачів з міським головою спілкувалися

Людмила МОШНЯГА і Наталія НИРКОВА

Від редакції: Запитань до мера в рамках рубрики «Інтерв’ю бере читач» надійшло набагато більше, ніж ми змогли розмістити у цій сторінці. Але оскільки більшість із них – дуже конкретні і стосуються конкретних ситуацій та адрес, то міський голова доручив розібратися з ними відповідним управлінням та службам. Отже, ті наші читачі, які не знайшли своїх запитань у цій сторінці, обов’язково отримають відповіді на них у наступних випусках газети «7 днів».

write a comment

2 комментария

  1. Март 28, 11:53 #1 Той, що сумнівається

    Кажуть, пусти свиню під стіл, а вона й ноги на стіл. Оце б не вийшло так із тими китайцями, що як прийдуть до нас, то нам самим роботи не залишиться.

    Reply to this comment

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.