Дипломовані безробітні

Март 05 08:19 2011

П’ять-шість років науки, десятки тисяч батьківських гривень, потрачених на оплату за навчання і все задля того, щоб учорашні студенти залишилися без роботи?

Випускники рівненських університетів та інститутів мають великі шанси поповнити армію безробітних. І причиною тому не лише складна фінансова ситуація та зменшення економічної активності. Часто на заваді працевлаштуванню стають недостатні або невідповідні знання та низька кваліфікація. Як знайти роботу випускникам та запобігти появі нових молодих безробітних, спільно вирішували під час засідання за круглим столом депутати, освітяни, роботодавці та представники структур, що сприяють працевлаштуванню.

240 економістів на одну вакансію

У більшості оголошень про вакансії чи пошук працівників одним із перших пунктів стоїть «досвід роботи». Саме його вчорашнім студентам часто бракує. Під час навчання мало хто знаходить або й не шукає роботу чи приробіток за майбутнім фахом. Та й виробнича практика нині перетворилася на формальність. Існує й інша проблема, яка нерідко характерна для випускників – відсутність необхідної кваліфікації.
– Вищі навчальні заклади не мають достатньо коштів, аби осучаснювати свої матеріально-технічні бази, купувати нові посібники, облаштовувати лабораторії, – зазначив перший заступник голови обласної ради Михайло Кривко. – Тож і студентам не можуть дати потрібних знань, не кажучи вже про практичні навички. Тому й маємо ситуацію, коли молоді спеціалісти виходять у світ зі свої вишів відірваними від реалій життя.
Цю думку поділяють і в обласному центрі зайнятості. Кажуть, у вишах готують спеціалістів із «модних» професій, а тих, хто справді потрібен, на ринку праці – катма.
– В останні роки не лише в області, а й в Україні був створений та підтримується ажіотаж довкола певних професій, – ділиться баченням проблеми перший заступник директора обласного центру зайнятості Дмитро Камінський. – Чи не в кожному вищому навчальному закладі готують юристів, економістів, бухгалтерів. Складається враження, що більшість вузів налаштовані не на реалії сьогодення, а на перспективу, причому неблизьку. Тому ми й маємо ситуацію, коли на одну вакансію економіста є 240 претендентів. А на робітничі місця важко знайти працівників. Є й такі спеціальності, які взагалі не мають перспективи працевлаштування. Наприклад, культурологи. Тому й доводиться їм знову вчитися. Із 780 молодих людей, яких працевлаштували за сприяння центру зайнятості, 300 нам довелося перенавчати. Проблема також у тому, що кожен другий колишній студент, який до нас звертається, навчався за державні кошти.

Найголовніше – інформація
Щоб змінити ситуацію на ринку праці, потрібно постійно аналізувати його стан і доводити отримані дані не лише до студентів, а й до випускників шкіл, –погодилися учасники засідання.
– Нині в області не здійснюється зведений аналіз ринку праці, – прокоментувала ситуацію керівник Молодіжного центру праці «Спеціаліст» Наталія Савенко. – Ми не знаємо скільки фахівців працюють і в яких галузях, скільки створюється робочих місць і скільки працівників вивільняється, як розвиватиметься область найближчим часом і які фахівці будуть потрібні через 5 років. Цю інформацію потрібно збирати та інформувати абітурієнтів, щоб вони самі визначалися, де їм вчитися. Студентам слід розказувати про вимоги роботодавців, щоб під час навчання в університеті вони могли зосередитися на тих чи інших дисциплінах.
А нестачу практичного досвіду допомогло б компенсувати волонтерство, вважає експерт. Тому його слід пропагувати серед молоді, – зазначила Наталія Савенко.
Згадали учасники круглого столу і про молодих людей з особливими потребами. Зокрема, голова постійної комісії облради з питань соціальної політики та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Ольховик наголосив, що більшість таких дітей не має можливості навчатися у вузах.
– Хіба зможе дитина на інвалідному візку всього лише потрапити всередину водного чи гуманітарного університетів? – обурився депутат. – Я вже не кажу про працевлаштування. А ці діти теж мають хист і бажання навчатися. В області є 12 тисяч молодих людей із особливими потребами віком від 17 до 30 років. Тому влада та навчальні заклади мають більше зважати на їхні потреби.

Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих
Тим часом науковці розповідають, що підготовка та випуск спеціалістів понад потреби ринку – це світова тенденція. У багатьох країнах вища освіта – лише база, основа, спираючись на яку, майбутній спеціаліст самовдосконалюється та згодом обирає сферу діяльності. Часто буває й так, що після закінчення університету студенти працюють у зовсім іншій галузі.
– Вища освіта дає загальний рівень знань, – а як бути далі, як розвинути свій потенціал – кожен вирішує сам, – вважає проректор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк. – Із першого курсу ми націлюємо студентів на те, що вони мають подбати про працевлаштування. А отже повинні достойно конкурувати на ринку праці. Тобто цікавитися, вчитися та займатися додатково, багато читати. Наприклад, в академії маємо сертифікатні програми для студентів, які хочуть вдосконалити ті чи інші навички. Наприклад, іноземна мова для економістів. Адже такий фахівець із гарним знанням іноземної мови має вищі шанси знайти пристойну роботу.
Спеціалізовані відділи, які мають сприяти працевлаштуванню випускників, є у кожному виші. Їхні представники розповідають, що активно допомагають студентам у пошуках роботи, організовують дні кар’єр, рекомендують кращих випускників роботодавцям, допомагають писати резюме тощо.
Щоправда, небагато роботодавців сьогодні готові брати молодих спеціалістів просто з вишів, адже їх потрібно додатково готувати, витрачаючи на це час, зусилля та гроші. Але є й такі, що зацікавлені у випускниках, бо їх можна навчити «під потреби» своєї установи.
Однак незалежно від того, хто посприяє та якою буде перша робота випускника, його подальше професійне зростання залежить від нього самого. Від його знань і того, як він їх застосує, від активності та наполегливості. А ще від бажання вчитися та вдосконалюватися, і не лише в перші роки після випуску.
– Мені, як керівнику, байдуже, як людина навчалася: за державний кошт чи за гроші батьків, – пояснив директор Рівненської філії «ПриватБанку» Василь Власенко. – Ми співпрацюємо з місцевими вузами, беремо випускників на роботу. Наприклад, торік взяли 60 чоловік, переважно молодь. Їх додатково навчаємо упродовж трьох-чотирьох тижнів. А далі вже кожен проявляє себе сам. У нас є наскрізна рейтингова система, в якій враховуються успіхи та невдачі всіх працівників. Тож люди мають можливості для професійного росту. У банку є люди, які пройшли шлях від касира до заступника керуючого обласною філією.
Зрештою після майже двогодинної дискусії учасники засідання підтримали рішення про здійснення ретельного аналізу ринку праці й доручили його виконання чиновникам обласної адміністрації та центру зайнятості. Вони також мають розробити програму зі створення робочих місць. Крім того, учасники засідання погодилися, що виші та роботодавці мають активніше співпрацювати, організовувати студентам повноцінну переддипломну практику, та курси професійної майстерності для випускників із можливістю працевлаштування кращих студентів. Ще в області планують створити Раду молодих спеціалістів, яка теж сприятиме молоді в пошуках роботи. Роботодавців, які надаватимуть перші робочі місця для молоді, планують заохочувати. А через ЗМІ пропагуватимуть ідею волонтерства.

Ксенія БОЙКО

  Categories:
write a comment

0 Comments

No Comments Yet!

You can be the one to start a conversation.

Add a Comment

Your data will be safe! Your e-mail address will not be published. Also other data will not be shared with third person.
All fields are required.